АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Римський консенсус III ФУНКЦІОНАЛЬНА ДИСПЕПСІЯ

два нові варіанти:

1) постпрандіальный дістресс-синдром (ПДС) - диспепсичні симптоми, що викликаються їжею (meal-induced dyspeptic symptoms – PDS), або індуковані їжею диспепсичні симптоми

2) epigastric pain syndrome (EPS) – синдром епігастрального болю, або епігастральний больовий синдром (ЕБС).

у клінічній практиці допускається формулювання "функціональна диспепсія" без підрозділу на варіанти

У клінічній картині в дітей часто спостерігається швидке (раннє) насичення, відчуття тяжкості після їди, нудота, блювота, непереноси-мість жирної їжі, дискомфорт в епігастрії, що підсилюється після прийому їжі.

Важливими особливостями функціональних диспепсій є їхня надзвичайна яскравість, вигадливі описання; посилення скарг спостерігається при стресових ситуаціях або після них, нерідко відмічається серія скарг - дискомфорт у верхній половині живота, відрижка повітрям, метеоризм тощо.

Можлива звична блювота - ранком або під час їжі, нерідко після перших ковтків, не. пов'язана з характером їжі. її необхідно диференціювати від блювоти, зумовленої механіч­ною обструкцією різних відділів ШКТ, а також від захворювань центральної нервової системи.

У хворих з функціональною диспепсією часто виявляються високий рівень тривожності, депресії, невротичні й іпохондричні реакції. Для таких хворих характерні загальні вегетативні симптоми: посилення пітливості, приступи жару, порушення сну, швидка стомлюваність, зниження працездатності, можливі гіперестезії сечового міхура, ортостатичні порушення кро­вообігу, функціональні серцеві скарги.

Функціональний закріп

Етіологія.

1. Аліментарний чинник – порушення режиму і характеру живлення, ранній переклад дитини на змішане або штучне вигодовування.

2. Психогенний чинник – за наявності у дітей-невропатів астенічного, депресивного, істеричного або фобічного синдромів.

3. При хронічних захворюваннях травної системи, ендокринної патології, нервової системи.

Патогенез.

Порушення моторної діяльності кишечника→гипокинетична дискінезія→ зниження тонусу кишкової стінки→порушення центральній і вегетативній регуляції травлення→гормональні сдвиги→хронична гипоксія→мязова гіпотонія, гіподинамія.

Клініка.

Види функціональних закрепів і їх клінічні симптоми

Лікування.

1. Дієтотерапія – стіл № 3 + руховий режим.

2. ЛФК, масаж, фізіотерапія.

3. Послаблюючі препарати (рослинного походження, целюлоза, лактулоза (нормазе-сироп, дюфалак), кофеол, форлакс).

4. Прокинетіки.

5. Психокорекція.

Коліки у дітей грудного віку можуть виникати найчастіше в результаті заковтування повітря при смоктанні грудей або при годуванні через соску, при перегодовуванні, у дітей старше за 1 рік причиною колік може бути заковтування повітря разом із слиною при її підвищеній освіті (смоктання льодяників, хвороби порожнини рота), при утрудненні носового дихання, хвилюванні, застосуванні деяких медикаментозних препаратів, що викликають сухість порожнини рота, поспішній їжі, вживанні великої кількості газованих напоїв.

Клініка.

Характерний загальний неспокій дитини, нападоподібний біль в нижніх відділах живота, яка супроводжується плачем дитини, відмовою від їжі. Може бути відрижка повітрям і мимовільне отхожденіє газів з кишечника.

В процесі об'єктивного обстеження можна виявити здуття живота, бурчання і хворобливість по ходу відділів товстого кишечника.

Лікування.

1. Виключити перегодовування дітей грудного віку і забезпечити вертикальне положення дитини після грудного годування.

2. Режим дня і живлення для дітей старший за 1 рік, що включає також сприятливу психологічну обстановку в детстком колективі і в сім'ї.

3. Стежити за регулярним щоденним спорожненням кишечника.

4. Легкий масаж живота, тепло на живіт (грілка, ванна).

5. Препарати, нормалізуючі моторну функцію шлунково-кишкового тракту: метеоспазміл по 1 капс. 2-3 рази на день, еспумізан по 25-30 крапель на прийом 2-3 рази на день. Дітям старшого віку еспумізан призначають по 1-2 ч.л. або по 1-2 капс. 3-5 разів на день.

Під терміном «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» (ГЕРБ) слід розуміти комплекс характерних симптомів з наявністю запальних змін дистальної частини стравоходу, що виникають унаслідок закіду, що повторюється, в стравохід шлункового і дуоденального вмісту; шлунково-стравохідний рефлюкс без супутнього запалення стравоходу також є складовою частиною ГЕРБ

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 369 | Нарушение авторских прав