 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
J00-J06. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхівJ00. Гострий риніт (нежить) J02. Гострий фарингіт J02.0. Стрептококковий фарингіт J02.8. Гострий фарингіт, викликаний іншими уточненими збудниками J02.9. Гострий фарингіт неуточнений J04. Гострий ларингіт и трахеіт J04.0. Гострий ларингіт J04.1. Гострий трахеїт J04.2. Гострий ларинготрахеїт J05. Гострий обструктивний ларингіт [круп] та епіглотит J05.0. Гострий обструктивный ларингіт [круп] J05.1. Гострий епиглоттит J06. Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів множинної та неуточненої локалізації J06.0. Гострий ларингофарингіт J06.8. Інші гострі інфекції верхніх дихальних шляхів множинної локалізації J06.9. Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів неуточнена Гострий обструктивний (стенозуючий) ларингіт (ларинготрахеїт)-(СЛТ) або несправжній круп -МКХ 10; Х, J05.0 переважно вірусне захворювання з локалізацією запалення в ділянці голосових зв'язок, підзв’язкового простору, що супроводжується звуженням просвіту гортані і призводить до утруднення дихання. Розвиток гострий, зазвичай, на 1-2 рідше 3-5 добу від початку ГРІ. Діагностується за 3 основними ознаками: сиплість голосу, грубий «гавкаючий» кашель, стенотичне дихання (інспіраторна задишка). Розрізняють 4 стадії розвитку дихальної недостатності при СЛТ: І-компенсації, ІІ - субкомпенсації, ІІІ - декомпенсації, IV-асфіксії. Вже при І стадії обов’язковагоспіталізація в дитяче соматичне відділення, при ІІ і ІІІ стадіях у відділення реанімації або спеціалізоване ЛОР відділення. І стадія: в спокої подовжений шумний вдих, дихання поглиблене, нечасте, при неспокої - втяжіння над- і підключичних ямок, посилення інспіраторної задишки. ІІ стадія: стан важкий, в спокої шумне «стридорозне» дихання, виражена інспіраторна задишка за участю допоміжних м’язів, дихальні екскурсії грудної клітини збільшуються, відмічається втяжіння податливих ділянок грудної клітини(над- і підключичні ямки, міжреберні проміжки), епігастрію, помірний ціаноз. ІІІ стадія - важкий стан, збудження, шкіра бліда, іноді сіро – землиста, холодний піт. Різко виражена інспіраторна задишка, відмічається западіння грудини, напади «гавкаючого» кашлю. В легенях дихання ослаблене, іноді ледве прослуховується. Розвивається серцево-судинна недостатність, про що свідчать акроціаноз, тахікардія, пульс слабкого наповнення. IV стадія – стан дуже важкий, дитина збайдужіла, сили її виснажені, шкіра цианотична, дихання поверхневе, безшумне (стан фіктивного покращення), тони серця глухі, брадікардія-провісник зупинки серця, пульс не визначається.Дитина робить кілька спроб глибокого вдиху, непритомніє, зіниці розширяються, може бути мимовільне сечовипускання. Зупиняється дихання і серцева діяльність. Диференційний діагноз: дифтерія, круп при дитячих інфекціях (кір, скарлатина, вітряна віспа), чужорідне тіло в дихальних шляхах, епіглотит. Лікування. ( Протокол лікування ГРВІ у дітей. МОЗ України, 09.07.2004, наказ 354).1. Базисна терапія. Всім хворим на ГРВІ, незалежно від важкості хвороби, призначають: - ліжковий режим до нормалізації температури; - молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту; - вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо; - при закладенні носу у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але застосовувати їх не довше 3 днів; - при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові засоби (декстраметорфан та ін.); - при вологому кашл з важким виділенням мокротиння - муколітичні препарати (амброксол, ацетилцистеїн, гвайфенозин тощо); - при довготривалому кашлі - грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.); - температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39оС. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким ахворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати підвищення температури тіла вище 38(37,5)оС. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Дітям до 12 років протипоказане застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури.2. Противірусна терапія. - можливе застосування вифірону, арбідолу, тілорону, інозину, пранобексу.3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповіднихпротоколів: бронхіоліт; гостра дихальна недостатність; серцева недостатність; синдром крупу. Показання до призначення антибіотиків при ГРВІ: - приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками). Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди. Профілактика ГРВІ: Для профілактики гострих респіраторних вірусних захворювань можна використовувати арбідол, рекомбінантні α- інтерферони для назального введення, рослинні адаптогени (ехіноцея, елеутерокок та інші) в комбінації з полівітамінами, під час контакту з хворимпоказане використання марлевих респіраторів, часте миття рук, полоскання рота та горла. Показаннями до госпіталізації дітей у лікарню є вік дитини, ускладнені та важкі форми ГРВІ та бронхіти, що перебігають з проявами дихальної недостатності І—II ступеня. Госпіталізують новонароджених дітей з обтяженим преморбідним фоном, дітей раннього віку, що живуть у незадовільних побутових умовах, у віддалених районах, де неможливий постійний лікарський нагляд. Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 890 | Нарушение авторских прав |