АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні заходи

1. Дитину звільняють від тісного одягу, забезпечують доступ свіжого повітря (у стаціонарі проводять оксигенотерапію зволоженим киснем).

2. При «червоній» гіпертермії використовують фізичні засоби охолодження:

• дитину роздягають, обтирають прохолодною водою і/або прохолодні компреси до голови

• за можливості дитину обдувають вентилятором;

• обтирання 3 % розчином оцту або 20%-спирту;

• підвісити міхур з льодом чи холодною водою над головою (краніоцеребральна гіпотермія).

• холод через серветку до ділянок проекції магістральних судин(стегнові, сонні артерії),

• клізми з прохолодною водою (температурою 22—24^оС);

• при «білій» гіпертермії обережно розтирають кінцівки з метою покращення периферичного кровообігу.

3. Медикаментозне лікування (одночасно з фізичними методами)

• при «червоній» гіпертермії для зменшення теплопродукції призначають антипіретики всередину: парацетамол(10-15мг/кг на добу), ібупрофен (5мг/кг разова доза), анальгін(0,15г/на рік життя за добу) у 3 прийоми,

внутрішньом'язово вводять 50% розчин анальгіну по 0,1 мл на 1 рік життя дитині 2-10 років, немовлятам -0,01мл/кг маси (разова доза),

ректально свічки з цефіконом, парацетамолом, ібупрофеном;

• при розвитку ознак симпатикотонії, прогресуванні ірритативної фази додають димедрол або дипразин(піпольфен) – антигістамінна, седативна, центральна холінолітична і протизапальна дія. 1%дімедрол залежно від віку-0,1-0,75мл в/м (разова доза), 2,5%піпольфен(діпразин) - разова доза - 0,1мл/рік життя в/м;

На стаціонарному етапі можна додатково призначати 2,4%еуфіллін 1-2мг/кг в/в повільно або крапельно на 10% розчині глюкози (спазмолітик, поліпшує нирковий кровообіг і діурез, знижує тиск в малому колі кровообігу).

• при відсутності ефекту, наростанні гіпертермії і симпатикотоніі можливе використання літичної суміші: 2,5%аміназин-1мл; 2,5%дипразин-1мл;0,5 % розчин новокаїну до10мл, разова доза суміші 0,1 мл/кг маси 3 - 4 рази на добу. NB! Дуже швидке зниження температури тіла може призвести до розвитку колапсу.

• для покращення периферичного кровообігу: 2%розчин папаверину (0,4 мг/кг маси або 0,02 мл/кг)в/м, в/в, п/ш, 1%розчин дибазолу (0,1 мг/кг маси або 0,01 мл/кг маси)в/в, п/ш; 15%розчин компламіну або 0,1%розчин нікотинової кислоти (0,1 мл/рік життя, внутрішньовенно, дуже повільно);

• мембраностабілізуючі засоби з протизапальними та антиоксидантними властивостями (препарати кальцію, глюкокортикоїди, вітаміни А, Е, С);

• інгібітори протеаз(трасилол, контри кал) 500 ОД/кг в/в, у 50-100мл фізіологічного розчину,

крапельно, 60 крапель/хвилину.

за наявності фебрильних судом - основна допомога-боротьба з гіпертермією(див.вище);

додатково вводять:

• 25%магнію сульфат 0,2мл/кг з 0,5%розчином новокаїну в/м;

• 20%натрію оксибутират(натрієва сіль γ-оксимасляної кислоти-ГОМК в 1мл=200мг) 100мг/кг внутрішньо м’язово або внутрішньовенно дуже повільно на50мл 5%глюкози або фізіологічному розчині, ректально-на 20-30мл 5%глюкози.

• 1%-0,5%сибазон(седуксен) 0,3-0,5мг/кг, його протисудомна дія не тривала, але препарат показаний у сопорозній фазі нейротоксикоз, як малий транквілізатор.

На початкових стадіях коматозного періоду з гіпертермією і централізацією кровообігу, невідкладну допомогу надають у відділенні інтенсивної терапії або реанімації.

• 0,25%дроперідол 0,5мг/кг маси або0,3мл/рік життя (не більше 15мг) в/м, в/в і 50% розчин анальгіну по 0,1 мл на 1 рік життя дитині 2-10 років, немовлятам -0,01мл/кг маси (разова доза)

Дитині в коматозному стані лікувальні заходи направлені на подолання а) прогресуючої гіпоксії, б) набряку мозку, в) синдрому дисемінованого внутрішньо судинного згортання.

• оксигенотерапія, ШВЛ;

• зовнішня краніоцеребральна гіпотермія за допомогою спеціальної апаратури(«Холод-2») або міхура з льодом, підвішеного над головою;

• інфузійну терапію проводять з обов'язковим призначенням діуретиків (1% лазикс 1-3 мг/кг, діакарб; 10-20% розчин манітолу 0,5-1,0 г/кг вводять у два вливання з інтервалом 30-40 хвилин), глюкокортикоїдних препаратів (преднізолон 1-3мг/кг, дексаметазон, гідрокортизон)

• 10% альбумін (5-10мл/кг) внутрішньовенно також допомагає зменшити набряк мозку.

NB манітол і альбумін збільшують ОЦК.

Дитині з глибокою комою в умовах реанімаційного відділення можна використовувати

• гангліоблокатори – 5% пентамін в/м 1-й рік життя-2-4 мг/кг, до 3 років – 1-2 мг/кг;

2,5%бензогексоній в/в 1-й рік життя-1-2 мг/кг, до 3 років – 0,5-1 мг/кг;

Судоми при нейротоксикозі тривають довше, генералізовані, зазвичай клоніко-тонічні, супроводжуються значними порушеннями периферичного кровообігу і залишковими симптомами: млявість, сонливість, психічна загальмованість; в кінці судомного періоду посилюється тонічний компонент. Судоми виникають внаслідок гіпоксії, інтоксикації і набряку мозку і призводять в свою чергу до поглиблення цих порушень(«замкнене коло»), тонічний компонент судом свідчить про збудження підкоркових структур мозку, особливо несприятлива ознака –судоми децеребрального типу (тонічне розгинальне положення голови і кінцівок), що вказує на ураження верхніх відділів ствола мозку.

Невідкладна допомога при судомах, крім вищезазначених заходів, -

• 20%натрію оксибутират (натрієва сіль γ-оксимасляної кислоти-ГОМК в 1мл=200мг) 100-150мг/кг внутрішньо м’язово або краще внутрішньовенно дуже повільно струминно або частими краплями(має снодійну, протисудомну дію, підвищує витривалість ЦНС до гіпоксії),

• 25% магнію сульфат 0,2 мл/кг з 0,5%розчином новокаїну в/м;

• 10% кальцію глюконат 1-2 мл/кг на добу в/в дуже повільно, кількома порціями протягом доби, під контролем пульсу.

• при відсутності ефекту – 10% гексенал 0,5 мл/кг-ректально; 5% гексенал 0,5 мл/кг внутрішньом’язово; 1% гесенал внутрішньовенно повільно до ефекту, але не більше 15мг/кг, для запобігання ускладнень, попередньо вводять 0,1% атропіну сульфат 0,05 мл/рік життя в/м

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання умовно поділяють на 4 стадії (гіперкоагуляція, коагулопатія споживання, патологічний фібриноліз, відновлення). Лікування проводять відповідно до стадії патологічного стану.

При І—ІІ стадіях показане застосування:

• гепарину (внутрішньовенно по 100 ОД на 1кг маси тіла кожні 4-6 годин, або 5-10 ОД/кг/годину безперервно на фоні інфузійної терапії);

• для покращання реології крові 0,5% курантил (0,2-0,5мл в/м, в/в); реополіглюкін;

• для зняття спазму судин (дибазол, папаверин, компламін, трентал).

При II—ІІІ стадіях на фоні антикоагулянтної терапії переливають одногрупну нативну або свіжозаморожену плазму з метою поповнення антитромбіну-3. Для усунення патологічного фібринолізу вводять антипротеази (контрикал, трасилол, гордокс).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 402 | Нарушение авторских прав