|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
МОЗ України № 437, 31.08.2004.
Лікування стенозу гортані. При I ступеню стенозу проводиться місцева терапія, яка спрямована на покращення венозного відтоку і нормалізації лімфовідтоку. Сухе тепло па шию. Тепле дозоване питво. Інгаляції протинабряковою сумішшю, парові інгаляції. Відволікаюча терапія сприяє перерозподілу кровотоку: Зігрівання міжлопаткової ділянки, литкових м'язів, п'ят. Повітря в приміщенні повинно зволожуватись. Дитині забезпечують емоціональний і фізичний комфорт. З медикиментозна терапії доцільно призначити аскорутін та антигістамінні засоби у вікових дозах. Госпіталізація тільки у випадку наявності проблем у транспортному сполученні між лікарнею і місцем перебування дитини. Дитина з II ступенем стенозу повинна бути транспортована в стаціонар, де можливо проведення штучної вентиляції легень.Лікування дитини повинно починатися на догоспітальному етапі з продовженням в стаціонарі. 1. Інгаляція зволоженого і зігрітого кисню. 2. Седація дитини з метою зменшення інспіраторних зусиль. 3. Глюкокортикоїди 10 мг/кг на добу в розрахунку за преднізолоном. Доза розподіляється на 4-6 прийомів без дотримання біологічного ритму. 4. Антигістамінні препарати у вікових дозах (дімедрол). 5. Ретельне лікування бронхообструктивного синдрому: бронхолітики, муколітики, терапія грудної клітини. При значній обструкції здійснюється лаваж трахеобронхіального дерева впродовж декількох годин. 6. Зменшення маси тіла дитини на 3-4%, що досягається стимуляцією діурезу із скороченням добових надходжень рідини до 80% фізіологічної потреби. Санація трахеобронхіального дерева і годування дитини перед наступним черговим введенням седативних препаратів. До наведеної терапії, при III ступені стенозу додається обов'язкове забезпечення штучних дихальних шляхів (інтубація трахеї, трахеотомія у випадку неможливості провести в трахеюінтубаційну трубку). Інтубацію трахеї здійснюють тільки на самостійному диханні!Для зниження рефлексів з трахеї та гортаноглотки можливе зрошення ротової порожнини, носових ходів місцевими анестетиками (0,1% р-н лідокаїну). Використовується інтубаційна трубка діаметром, менше за віковий. Віковий діаметр інтубаційної трубки (мм) визначається за формулою: Вік + 16: 4. Вагомих переваг оротрахеальної чи назотрахеальної інтубації не виявлено. Під контролем ЧСС можливо використання інгаляції адреналіну у розведенні 1:20, 1:15, що дає можливість швидко зменшити набряк підзв'язкового простору, але на невизначений час. Як монотерапія стенозу інгаляція адреналіну не може використовуватися! При IV ступеню стенозу проводиться серцево-легенева реанімація, лікування набряку-набухання головного мозку.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 808 | Нарушение авторских прав
|
