АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Університету - Одеський медичний інститут

Прочитайте:
  1. Відсоток пацієнтів, для яких отримано інформацію про медичний стан протягом звітного періоду
  2. Запорізький державний медичний університет
  3. Курс медичний факультет
  4. Лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
  5. Медичний висновок
  6. Медичний догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
  7. МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
  8. Медичний профіль – Нормальна анатомія
  9. Медичний профіль – Нормальна анатомія
  10. Медичний профіль – Патологічна фізіологія

 

У четвертому (за хронологією) в Україні університеті — Новоро­сійському (м. Одеса), заснованому 10 червня 1862 p., відкритому 1 травня 1865 p., медичний факультет розпочав навчальне і науково-дослідницьке життя 5 вересня 1900 р.

Патологічна анатомія в м.Одесі започаткована в 1837 p., під час епідемії чуми. Трупи хворих, що померли від чуми, "анатомували в карантині" в чумному кварталі, ввіреному штаб-лікарю Черникову та особливій дорадчій комісії з докторів Уміса, Андреєвського, Арпа; всю "хірургію в кварталі чинив" фельдшер Житомирського єгерського полку Іван Рогожин. Відомості про кількість, про виявлені патологоанатомічні зміни в органах і тканинах і тлумачення їх не опубліковані.

Вивчення патологічної анатомії в м. Одесі почали лікарі Старої міської лікарні (заснованої 1806) участю в автопсіях, а згодом і дослідженнями в прозекторії цієї лікарні, організованій в 1869 р. зі штатною посадою патологоанатома. Прозекторію Старої міської лікарні Одеси очолив (за конкурсом) на початку 1872 р. доктор медицини Григорій Миколайович Мінх (1835-1896). Прозектор Мінх — основоположник патологоанатомічної справи в м. Одесі, він обладнав "прозекторський кабінет", гістологічну лабораторію, започаткував музей патологоанатомічних препаратів. Невдовзі прозекторський кабінет став науково-теоретичним центром лікарні. У цій лікарні Г.М.Мінх у квітні 1874 р. відкрив прищепливість (заражуваність) крові хворих на поворотний тиф.

Справу, розпочату Г.М.Мінхом, продовжив з квітня 1877 р. патологоанатом, доктор медицини Микола Олексійович Строганов (1842-1894) — вихованець Медико-хірургічної академії (м. С.-Пе­тербург). Докторську дисертацію "К патологии небеременной матки при констуциональном сифилисе" М.О.Строганов захистив 15 квітня 1873 р. у Медико-хірургічній академії. Прозектор Строганов, зміц­нюючи і розвиваючи прозекторську справу, заснував бактеріологічну лабораторію при прозекторському кабінеті та створив музей патологоанатомічних препаратів.

У лютому 1887 р. М.О.Строганова змінив на посаді його учень і помічник доктор медицини Неслав Іванович Хенцинський (1851-1916) — виученик Варшавського університету. Докторську дисер­тацію "К учению о микроорганизмах малярии" Ч.I.Хенцинський захистив 20 травня 1889 р. у Військово-медичній академії. В дисертації, виконаній у прозекторському кабінеті Старої міської лікарні Одеси, Ч.І.Хенцинський опрацював новий метод пофарбу­вання паразитів крові, малярійного плазмодія. Прозекторська діяль­ність Ч.І.Хенцинського — досвідченого патологоанатома, глибокого аналітика, вдумливого дослідника - позначена розширенням науково-дослідницького ареалу прозекторського кабінету Старої міської лікарні на три прозекторії м. Одеси — Військового госпіталю, Єврейської лікарні, Нової міської л і карні.

Прозектори Г.М.Мінх, М.О.Строганов, Ч.І.Хенцинський вико­нали велику підготовчу роботу для заснування медичного факультету в Одесі: факультет одержав прозекторські для патологоанатомічних досліджень, музей патологоанатом ічних препаратів.

Кафедра патологічної анатомії, що розміщувалася в Анатоміч­ному театрі університету, почала навчальну і дослідницьку діяль­ність у вересні 1902 р. На завідувача і професора кафедри був обраний доктор медицини Дмитро Павлович Кишенський (1858-1933) — виученик Московського університету (портрет). Докторську дисертацію "Влияние чревосечения на туберкулез брюшины (Экспе­риментальное исследование)" Д.П.Кишенський захистив ЗО квітня 1894р. у Московському університеті. У 1900-1901 pp. він спеціалізу­вався в патологічних інститутах міст Берліна, Лейпціга, Бреславля, Фрейбурга, Парижа, Відня, а відтак переніс на "грунт" кафедри в м.Одесі методологію і методи авторитетних наукових шкіл Західної Європи.

Штат кафедри складали професор Д.П.Кишенський, приват-доцент Ч.І.Хенцинський, в.о. прозектора А.І.Синєв, помічник прозектора М.М.Тизенгаузен, лаборант М.О.Костяницин. У 10-ті й 20-ті роки в штаті кафедри прозекторами, помічниками прозекторів, лаборантами були Г.І.Баджієв, І.Є.Корнман, М.Н.Заєвлошин, В.К.Жгенті, Н.О.Бузні, А.А.Красунська. Всі вони в Одеській патологоанатомічній школі залишили помітний слід.

Наукові напрямки кафедри: І) патоморфологія натуральної віспи; 2) черевний тиф; 3) висипний тиф; 4) холера; 5) чума.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 650 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)