АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Проба за Зимницьким

призначається з метою дослідження концентраційної і видільної функції нирок і полягає у 3-годинному зборі сечі при звичайному режимі протягом доби. Визначається добова кількість сечі, що складає 65-75% від прийнятої рідини.

В нормі добовий діурез складає 1000-1500 мл сечі.

Денний діурез становить 2/3- 3/4 від добового.

Співвідношення денного і нічного діурезу 3:1 або 4:1

Відносна щільність 1004-1024.

Концентраційна функція нирок включає розмахи числових значень у різних порціях сечі у межах 10-20 одиниць.

Проба за Зимницьким здорової людини.

Обов’язковим є підрахунок питного режиму за добу.

ДД- денний діурез=900 мл

НД – нічний діурез=300 мл.

Видільна функція: добовий діурез=900+300=1200 мл.

Співвідношення денного і нічного діурезу, як 3:1.

Співідношення кількості виділеної сечі і кількості прийнятої рідини (1200:1500) складає 80%.

Концентраційна функція – коливання відносної щільності Ммах=1022 – Ммін1005=17 одиниць.

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Заповнити таблицю, вказавши наступні ознаки гломеруло- та пієлонефриту

2. Дати характеристику наступним синдромам при захворюваннях нирок, заповнивши відповідні графи:

3. Вказати особливості загального аналізу сечі при гострому пієло- та гломерулонефриті

Б. Питання тест-контролю

1. Від чого залежить відносна щільність сечі:

1. Від кількості прийнятої рідини.

2. Від характеру їжі.

3. Від кількості формених елементів сечі.

4. Від кількості сечі та кількості щільних речовин, що в ній знаходяться

5. Від температури тіла.

2. Вміст якої речовини у сечі значно збільшує її питому вагу:

1. Урати.

2. Білок.

3. Глюкоза.

4. Жовчні пігменти.

5. Сечова кислота.

3. Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким:

1. Постійний ліжковий режим.

2. Стандартизований водний режим.

3. Збирання сечі у стерильний посуд.

4. Забирання сечі катетером.

5. Рясний прийом рідини.

4. Виразна уробіліногенурія притаманна:

1. Обтураційній жовтяниці.

2. Гемолітичній жовтяниці.

3. Нирково-кам’яній хворобі.

4. Інфаркту нирки.

5. Хронічному гломерулонефриту.

5. Виразна білірубінурія характерна для:

1. Обтураційної жовтяниці.

2. Гемолітичної жовтяниці.

3. Нирково-кам’яної хвороби.

4. Інфаркту нирки.

5. Хронічного гломерулонефриту.

6. Сечові циліндри – це:

1. Слиз, який змінив свою консистенція у кислій сечі.

2. Білкові зліпки ниркових канальців.

3. Скупчення бактерій.

4. Сольові пробки.

5. Конгломерати тромбоцитів.

7. Яка кількість крові проходить крізь нирки за 1 хвилину:

1. 1–1,2 л

2. 3–4 л

3. 6–8 л

4. 14–17 л

5. 12–20 л

8. Де утворюється первинна сеча:

1. У клубочках.

2. У проксимальних відділах канальців.

3. У дистальних відділах канальців.

4. У петлі Генле.

5. У клубочках та проксимальному відділі канальців.

9. У якій ділянці нирок відбувається реабсорбція води та натрію:

1. У клубочках.

2. У канальцях.

3. У петлі Генле.

4. У клубочках та канальцях.

5. У канальцях та петлі Генле.

10. Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:

1. 30–40 мм рт.ст.

2. 50–60 мм рт.ст.

3. 70–90 мм рт.ст.

4. 100–130 мм рт.ст.

5. 130–150 мм рт.ст.

11. Які механізми утворення сечі на рівні клубочків:

1. Фільтрація та реабсорбція.

2. Фільтрація.

3. Секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Секреція та реабсорбція.

12. Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:

1. Фільтрація.

2. Фільтрація і реабсорбція.

3. Реабсорбція та секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Часткова реабсорбція.

13. Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:

1. 1,0 мл/хв.

2. 2,5 мл/хв.

3. 3,5 мл/хв.

4. 5,0 мл/хв.

5. 7,0 мл/хв.

14. До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?

1. Збільшення кількості антидіуретичного гормону.

2. Збільшенню секреції альдостерону.

3. Збільшенню секреції реніну та зменшенню кількості простагландинів

4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.

5. Зменшенню секреції реніну.

15. Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?

1. З’являються увечері.

2. Спочатку з’являються на нижніх кінцівках.

3. Спочатку з’являються на верхніх кінцівках.

4. З’являються вранці на обличчі.

5. Одразу розвивається анасарка.

16. Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?

1. Повільним перебігом та сечовим синдромом.

2. Нефротичним синдромом.

3. Гіпертонічним синдромом.

4. Швидко прогресуючим перебігом.

5. Поєднанням нефротичного та гіпертонічного синдромів.

17. Що є найбільш характерним для гіпертнезивної форми хронічного нефриту?

1. Нормальний АТ та сечовий синдром.

2. Високий АТ та сечовий синдром.

3. Набряки та сечовий синдром.

4. Високий АТ та набряки.

5. Набряклість всього тіла (анасарка) та високий АТ.

18. При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?

1. Гострий нефрит.

2. Сечокам’яна хвороба.

3. Гострий цистит.

4. Паранефрит.

5. Рак сечового міхура.

19. При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?

1. Гострий нефрит.

2. Амілоїдоз нирок.

3. Паранефрит.

4. Пієлонефрит.

5. Рак сечового міхура.

20. Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:

1. До 3,5 г/л

2. До 4,5 г/л

3. До 5,5 г/л

4. До 6,5 г/л

5. До 9,5 г/л

21. Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:

1. Сечовий.

2. Нефротичний.

3. Гіпертензивний.

4. Змішаний.

5. Гіпертензивний та сечовий.

22. Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:

1. Лейкоцитурія та бактеріурія.

2. Значна лейкоцитурія та еритроцитурія.

3. Протеїнурія та гематурія.

4. Лейкоцитурія та протеїнурія.

5. Бактеріурія та циліндрурія.

23. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:

1. Паранефриту.

2. Гострого гломерулонефриту.

3. Раку сечовому міхура.

4. Хронічного гломерулонефриту.

5. Гострого пієлонефриту.

24. Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:

1. Аускультативна картина не змінюється.

2. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.

3. Діастолічний шум на верхівці.

4. Акцент 2-го тону на аорті.

5. Ритм перепілки.

25. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:

1. Гематурія та циліндрурія.

2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.

3. Гематурія та бактеріурія.

4. Циліндрурія та бактеріурія.

5. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 547 | Нарушение авторских прав