АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ХРОНІЧНА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ (ХНН)

Прочитайте:
  1. А. Інфаркт міокарду, інсульт, ниркова недостатність, значне зниження гостроти зору.
  2. Аритмії серця. Серцева недостатність
  3. В5-гіповітаміноз (недостатність нікотинової кислоти, гіповітаміноз РР, пелагра, «чорний» язик)
  4. В6-гіповітаміноз (недостатність піридоксину)
  5. Гостpа і хронічна гіпоксія
  6. Гостра дихальна недостатність
  7. ГОСТРА ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ
  8. Гостра лівошлуночкова недостатність
  9. Гостра лівошлуночкова недостатність
  10. Гостра лівошлуночкова недостатність (ГЛН)

ХНН — неминучий вихід більшості невиліковних хронічних захворювань нирок. ХНН виникає внаслідок поступової загибелі нефронів при будь-якому прогресуючому захворюванні нирок, пов'язаному із порушенням їх гомеостатичних функцій (білкового, вуглеводного і ліпідного обміну), розвитком азотемії, порушенням кислотно-лужної і водно-електролітної рівноваги, розвитком анемії, остеопатій, артеріальної гіпертнзії й інших проявів. Єдиним морфологічним еквівалентом ХНН є нефросклероз.

Важливою особливістю ХНН є те, що аж до розвитку уремії у хворих зберігається достатній діурез або навіть поліурія. При ХНН виділяється сеча з монотонно низькою відносною густиною, подібною до плазми крові (близько 1010-1011). Олігоанурія розвивається лише в термінальній стадії ХНН, коли гине більше 90% діючих нефронів.

Основними причинами ХНН є гломерулонефрити (приблизно 70% випадків), пієлонефрити (майже 25% випадків) й інші захворювання нирок (5%).

 

З 2005 р. в Україні (після затвердження ІІ з‘їздом нефрологів України) для позначення хронічної ниркової патології застосовується термін «хронічна хвороба нирок» (ХХН), який поєднує хронічні ураження нирок будь-якої етіології (гломерулонефрит, пієлонефрит, амілоїдоз нирок, сечокам‘яну хворобу тощо). В основу класифікації ХХН покладено зміни швидкості клубочкової фільтрації, яка відображає головну функцію нирок та вміст у крові креатиніну. Найпростішим методов визначення швидкості клуб очкової фільтрації вважається розрахунок за формулою Cockroft-Gault:

(140 – вік у роках) х маса тіла (кг)

ШКФ (мл/хвил) = ----------------------------------------------

810 х креатинін крові (ммоль/л)

Класифікація стадій ХХН і ступенів ХНН

 

Стадія ХХН Ступінь ХНН ШКФ мл/хвил/1,73 м2 Рівень креатиніну крові, ммоль/л
I   ≥ 90 < 0,123
II I 60–89 0,123–0,176
III II 30–59 0,177–0,352
IV III 15–29 0,353–0,528
V IV < 15 > 0,528

 

Крім хронічної, розрізняють гостру ниркову недостатність, тобто синдром, що розвивається в результаті швидкого порушення функції нирок, у першу чергу екскреторної, і характеризується затримкою у крові продуктів, що у нормі виводяться з організму із сечею. Як правило, виявляється стандартним поєднанням наступних симптомів: олігоанурією, гіперазотемією, порушеннями кислотно-лужної рівноваги і водно-електролітного балансу. Основні причини гострої нироковї недостатності поділяються на преренальні, постренальні і реальні. Преренальна і постренальна форми в процесі свого розвитку обов’язково трансформуються в ренальну форму ниркової недостатності. Найбільш проста і доступна класифікація причин гострої ниркової недостатності запропонована Е.М.Тареєвим.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 398 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)