АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гостра лівошлуночкова недостатність

Серцева недостатність

Це патофізіологічний синдром, при якому в результаті того чи іншого захворювання серцево-судинної системи відбувається зниження насосної функції, що призводить до дисбалансу між гемодинамічною потребою організму й можливостями серця.

Класифікація серцевої недостатності

Гостра серцева недостатність (СН)

— Гостра СН – патологічний стан, що розвивається швидко, раптово (протягом декілька хвилин – годин), супроводжується порушенням функції органів або виникають такі патологічні зміни, які представляють безпосередню загрозу для життя хворого.

— Гостра СН – клінічний синдром, який проявляється:

- Зменшенням серцевого викиду;

- Тканинною гіпоперфузією;

- Застійними явищами у тканинах.

Гостра серцева недостатність (СН) може розвиватись як:

Класифікація гострої СН

Гостра лівошлуночкова недостатність

Клінічні варіанти:

— Серцева астма

— Набряк легень

Причини виникнення:

— Гострий ІМ

— Декомпенсація ХСН

— Пароксизм над- або шлуночкової тахікардії, фібриляція передсердь (Тахісистолія)

— Гіпертонічний криз

— ДКМП

— Аортальні вади серця

Гостра лівошлуночкова недостатність

Патогенез:

— критичне падіння систолічної функціі ЛЖ

— ↑ тиску в лівому передсерді і венах МКК, застій в легенях

— ↑ тиску в легеневих капілярах і ЛА, рефлекс Китаєва,- рефлекторний спазм легеневих артеріол, в результаті чого зменшується притік крові до легеневих капілярів з ПЖ, але різко зростає тиск в ЛА

— пропотівання плазми спочатку в інтерстиційний простір, потім в альвеоли

Серцева астма
(інтерстиціальний набряк)

— Скарги: хворий просипається вночі, відчуває раптове відчуття нестачі повітря, задишка, яка переходить в ядуху.

— Об´єктивно: Хворий збуджений, намагається зайняти положення ортопное, вираз обличчя страдницький, шкіра волога, сірого відтінку, слизові оболонки синюшні.

— Дихання затруднене, задишка інспіраторна, участь додаткових м’язів в акті дихання

— В легенях: ослаблене везикулярне дихання, помірна кількість вологих дрібнопухирчастих незвучних хрипів, переважно в нижніх відділах, можливі поодинокі сухі розсіяні хрипи на тлі жорсткого дихання.

— Пульс частий, слабкий, аритмічний

— При перкусії: зміщення лівої межі серця назовні (дилятація ЛШ).

— Аускультація: ЧСС 100–110 за хв. Тони сердца ослаблені, на верхівці - протодіастолічний ритм галопу, акцент та роздвоєння ІІ тону над легеневою артерією

— АТ – тенденція до зниження

Диференційна діагностика
бронхіальної і серцевої астми

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 930 | Нарушение авторских прав