АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клініка серцевої недостатності

— Суб´єктивні симптоми

— Об´єктивні симптоми

— Задишка при фізичному навантаженні;

— Слабкість;

— Стомлюваність;

— Кашель при фізичному навантаженні та/або в положенні лежачи;

— Нічна пароксизмальна задишка;

— Олігоурія;

— Набряки.

— Симптоми з боку ШКТ:

(важкість в животі, нудота, запори, анорексія)

— Скарги зі сторони ЦНС: (сонливість, збудження, дезорієнтація)

— Двобічні периферичні набряки;

— Набухання та пульсація яремних вен;

— Асцит;

— Ціаноз;

— Гідроторакс (частіше правобічний);

— Двобічні дрібнопухирчасті хрипи;

— Тахіпное;

— Тахікардія;

— Збільшення розмірів серця;

— ІІІ протодіастолічний тон («ритм галопу»);

— Акцент ІІ тону над легеневою артерією.

Основні клінічні прояви СН

— Задишка – суб´єктивне відчуття дискомфорту в грудях, пов´язаного з утрудненням дихання, почуття стиснення в грудях при вдиху і нестачі повітря, неможливість глибокого вдиху і повного звільнення від повітря при видиху.

— Найбільш частий та ранній симптом лівошлуночкової серцевої недостатності.

— Задишка носить прогресуючий характер: від помірної на початковий стадіях до постійної.

Відмінності задишки серцевого і легеневого походження

Кашель

— Кашель носить персистуючий характер, є ознакою лівошлуночкової недостатності.

— Причина: застій крові в судинах малого кола кровообігу. Може бути зумовленим дилятацією ЛП, рефлекторно від застійних бронхів.

— Характер кашлю: підсилюється до вечора, підсилюється при фізичному навантаженні, може супроводжуватись харкотинням з прожилками крові.

Набряки

— Набряки – це збільшення розміру тієї чи іншої частини тіла, зумовлене надмірним скупченням інтерстиціальної рідини.

— На ранніх етапах виникають приховані набряки (затримка до 5 літрів рідини може протікати безсимптомно). Для діагностики прихованих набряків застосовують: контроль діурезу, контроль ваги хворого, проба на гідрофільність тканин.

— Локалізація на початкових стадія на кінцівках, або на попереку, потім поширюються на все тіло. Набряки холодні, ціатотичні, висхідні.

— Причини виникнення набряків:

- Зниження серцевого викиду

- Зниження перфузійного тиску в нирках

- Активація симпато-адреналової системи

- Збільшення активності реніна

- Затримка натрію, води

- Підвищення дистальної реабсорбції

— Гідроторакс – накопичення рідини вплевральній порожнині. Рідина – трансудат. Частіше накопичується у правій плевральній порожнині.

— Асцит – накопичення вільної рідини у черевній порожнині. Ознака правошлуночкової недостатності.

— Анасарка – загальний набряк підшкірної клітковини тіла.

— Деталізація скарги при проведені диф.діагнозу:

- Коли вперше виникли набряки?

- Чи відзначається біль в ураженій кінцівці?

- Чи зменшуються набряки протягом ночі?

- Чи з´являється задишка при фізичному навантаженні та в горизонтальному положенні?

- Чи були в анамнезі захворювання нирок?

- Чи приймає пацієнт лікарські препарати?

- Чи були в анамнезі гепатит або жовтяницю?

Об´єктивне обстеження

Ø Положення хворого ортопное;

Ø Шкіра: блідість та акроціаноз;

Ø Набрякання шийних вен (підвищення венозного тиску у великому колі кровообігу)

Ø ЧД – тахіпное. При перкусії – притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах, при аускультації – дихання везикулярне, ослаблене в нижніх відділах, вологі дрібнопухирчасті хрипи в нижніх відділах з двох сторін;

Об´єктивне обстеження

Ø Пульс – тахікардія, малої величини, м´який;

Ø Зменшення пульсового тиску (із-за зниження серцевого тиску), підвищення діастолічного тиску (периферична вазоконстрикція)

Ø Перкусія меж серця – розширення меж відносної серцевої тупості, переважно вліво та вверх;

Ø Аускультація серця – ослаблення тонів, можливо поява акценту ІІ тону в ІІІ точці, можливо ритм галопу.

Ø Збільшення живота за рахунок вільної рідини, збільшення розмірів печінки.

Ø Периферійні набряки (холодні, щільні, ціанотичні)

Ціаноз

— Ціаноз – синюшний відтінок шкіри й видимих слизових оболонок в результаті підвищеного вмісту неокисленого гемоглобіну. Ціаноз виникає, коли концентрація редукованого гемоглобіну перевищує 50 г/л.

— Механізм периферійного ціанозу: