Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
Завідувач кафедри
Професор.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“______” _____________ 2009 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна
| Пропедевтика внутрішньої медицини
| Модуль №2
| Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів
| Змістовний модуль № 3
| Основні симптоми та синдроми при захворюваннях шлунково-кишкового тракту та системи виділення
| Тема заняття
| Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
| Курс
| 3 курс
| Факультет
| ІІ, ІІІ, ФПЛЗСУ
|
Тривалість заняття – 3 академічні години
Київ 2009
Актуальність теми.
Виявленнязахворювань нирок та сечовивідних шляхів являє собою доволі складну задачу, оскільки більша частина нефрологічних захворювань тривалий час має прихований перебіг (хворі не мають скарг, які б змусили звернутися до лікаря) і тому виявляються випадково під час медичного обстеження з різних причин. Великого діагностичного значення для виявлення захворювань нирок, що перебігають латентно, має, наприклад, звичайний загальний аналіз сечі під час вагітності чи первинному виявленні підвищеного артеріального тиску.
2. Конкретні цілі:
§ оволодіти методикою з’ясування даних анамнезу хворих із патологією сечовидільної системи
§ аналізувати дані, отримані при розпитуванні хворого, огляді, проведенні пальпації нирок
§ інтерпретувати дані інструментального та лабораторного дослідження нирок при гломеруло- та пієлонефриті
§ визначати кардинальні симптоми та групувати їх у синдроми
§ демонструвати знання біохімічних маркерів запалення та порушення функції нирок
§ поясненнювати зміни мисок та паренхіми нирок, віявлені при ультразвуковому дослідженні
§ трактувати зміни в аналізах сечі при патології нирок та сечовидільних шляхів
§ на підставі узагальнення даних опитування, фізикального обстеження хворого, даних лабораторних методів обстеження вміти диференціювати пієлонефрит від гломерулонефриту
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
(міждисциплінарна інтеграція)
№
| Назва дисципліни
| Отримані навички
|
| Анатомія
| Пояснювати анатомічну будову сечовидільної системи, структуру нефрону, особливості топографічного розміщення нирок, зони Захар’їна-Геда, як ірадіації болю.
|
| Фізіологія
| Особливості функціонування нефрону, як посередника між позаклітинною рідиною та навколишнім середовищем, механізм секреції сечі, особливості її надходження у ниркові чашечки, миски, сечовід, сечівник.
|
| Патологічна фізіологія
| Причини і фактори, що викликають зміни у функціонуванні нирок, особливості запального процесу та зниження видільної функції нирок, порушення гуморальної регуляції нирок.
|
| Патологічна анатомія
| Зміни морфологічної структури нирок при їх запальному ураженні та при тривалому перебігу артеріальної гіпертензії
| 4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
1. Навчитися за допомогою розпиту і об'єктивних методів дослідження виявляти патологічні симптоми при захворюваннях нирок, аналізувати їх взаємозв'язок, на цій основі формувати висновок про характер захворювання, його перебіг та важкість.
2. Ознайомитись з основними методами досліджень при цих захворюваннях.
3.Навчитися трактувати результати лабораторного дослідження загального аналізу сечі, ультразвукового дослідження нирок та сечовивідних шляхів, біохімічних маркерів запалення та проявів функціональної недостатності нирок
4. Навчитися за допомогою раніше вивчених методів лікарського дослідження виявляти симптоми захворювання нирок та сечовивідних шляхів, оцінювати їх та групувати по спільності, аналізувати їх взаємозв'язок та послідовність появи та формувати своє заключення.
4.1.Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
№
| Термін
| Визначення
|
| Гломерулярна хвороба нирок (гломерулопатія)
| Загальна назва захворювань ниркових клубочків
|
| Гломерулонефрит
| Захворювання інфекційно-імунного патогенезу, яке характеризується двобічним негнійним запаленням нирок з переважним ураженням клубочків.
|
| Гломерулонефроз
| Заміщення ниркових клубочків сполучною тканиною.
|
| Нефротичний синдром
| Ускладнення хвороби нирок, що характеризується поєднаннм протеїнурії>3,5г/л, гіпо- та диспротеїнемією, набряками та гіперліпідемією.
|
| Пієлонефрит
| Запальне, бактеріальне захворювання чашечок і мисок нирок з поширенням процесу на канальці та інтерстиціальну тканину.
|
| Рефлюкс-нефропатія
| Міхурово-уретральний рефлюкс, закидання сечі у верхні відділи сечовидільних шляхів під час скорочення сечового міхуря.
|
| Хронічна ниркова недостатність
| Симптомокомплекс, зумовлений порушенням основних функцій нирок внаслідок прогресуючого захворювання.
| 4.2.Теоретичні питання до заняття:
1. Основні причини виникнення гострого і хронічного гломерулонефриту.
2. Які основні симптоми характерні для захворювань нирок?
3. В чому проявляється порушення діурезу при захворюваннях нирок?
4. Чим характеризуються ниркові набряки, механізм їх появи?
5. Перерахуйте основні синдроми при захворюваннях нирок.
6. Чим характеризується сечовий синдром, причини його появи?
7. Чим характеризується нефротичний синдром, причини його появи?
8. Чим характеризується гіпертензивний синдром, причини його появи?
9. Класифікація гломерулонефритів.
10. Основні клінічні симптоми гострого гломерулонефриту.
11. Основні клінічні форми хронічного гломерулонефриту.
12. Чим характеризується стадія ниркової недостатності?
13. Назвіть основні симптоми пієлонефриту.
Зміст теми
На занятті вивчаються питання, що стосуються основних симптомів і синдромів при захворюваннях нирок, а також симптоматології гострого і хронічного гломерулонефриту та пієлонефриту. Спочатку зупиняються на будові нефрона та діяльності нирок, яка спрямована на регуляцію і підтримку постійності внутрішнього середовища - гомеостазу.
Загальноклінічна семіотика захворювань нирок базується на з’ясуванні скарг хворого, анамнезу захворювання, загального анамнезу, анамнезу життя, а також на даних отриманих при фізикальному обстеженні хворого (огляді, пальпації, перкусії, та аускультації), і цілого ряду допоміжних досліджень (лабораторних, ультразвукових, рентгенологічних, радіоіндикаційних, морфологічних).
При з’ясуванні паспортних даних звертається увага на стать, вік, національність, місце проживання хворого. Ці дані мають значення для встановлення діагнозу. Так, наприклад, жінки в два рази частіше хворіють пієлонефритом в порівнянні з чоловіками.
До скарг при захворюваннях нирок відносяться скарги на біль в поперековій ділянці, який обумовлений розтягненням капсули нирок, спазмом сечоводу, запаленням навколониркової клітковини, інфарктом нирки; порушення діурезу, яке проявляється: поліурією, поліурією з гіпостенурією, олігоурією, ніктурією, полакіурією, дізурією; ниркові набряки, які локалізуються частіше за все на повіках, обличчі, може бути анасарка. Механізм їх утворення: має значення підвищення проникності стінки судин, протеїнурія, гіпернатріемія, гостра анурія.
Скарги загального характеру при захворюваннях нирок: головний біль, загальна слабкість, нездужання, зниження працездатності, швидка стомлюваність, підвищення температури тіла, дратівливість, свербіння шкіри.
Скарги з боку інших органів і систем:
– серцево-судинної – біль в ділянці серця, задишка, ядуха;
– органів дихання - кашель, задишка; органів травлення -- зниження апетиту, спрага, нудота, блювота, проноси, біль в животі;
– органів чуттів - зниження і розлади зору.
Основні синдроми при захворюваннях нирок:
I. Сечовий синдром:
І.Протеїнурія (до 3,5 г/добу) 2.Еритроцитурія.
З.Лейкоцитурія.
4.Циліндрурія.
II. Нефротичний синдром:
1.Набряки (стійкі, значно виражені).
2.Висока протеїнурія (більше 3,5 – 4,5 г/добу).
З.Гіпопротеїнемія (нижче норми в 1,5-2 рази, при нормі 60-80 г/л).
4.Диспротеїнемія (А/Г коефіцієнт 1,2).
5.Гіперхолестеринемія (13-15 ммоль/л і вище при нормі 3,9-5,2 ммоль/л).
ІІІ. Гіпертензивний синдром
– проявляється підвищенням артеріального тиску. В механізмі виникнення має значення розлади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.
Гломерулонефрит - це загальне інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням судин ниркових клубочків з наявністю в тій або іншій мірі виражених змін в канальцях, що є основою для терміну "нефрит".
Етіологія: в 90% передує спалах інфекційного процесу (ангіна, хронічний тонзіліт, катар верхніх дихальних шляхів, отити, синусити, скарлатина, фурункули, пневмонія).
Інфекційний агент (стрептокок) викликає пошкодження клубочків (денатурація білків), у відповідь йде виробка антитіл, утворюється комплекс антиген плюс антитіло, який абсорбується стінкою ниркових канальців, відбувається їх пошкодження.
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 734 | Нарушение авторских прав
|