 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Інклюзія та інтеграція, як складова педагогічної реабілітації дітей з особливими потребами.Інклюзія – це особлива система навчання, яка передбачає індивідуальний підхід до студентів (учнів) всіх нозологій, відповідно до їх освітніх потреб. Інклюзія вимагає змін на всіх рівнях освіти і, в першу чергу, формування безбар’єрного освітнього середовища. В процесі впровадження інклюзивного навчання можуть виникнути не лише труднощі організації так званого безбар’єрного середовища (пандуси, дизайн одноповерхової школи, введення в штат сурдоперекладачів, переобладнання місць загального користування), але й труднощі соціального характеру. Останні полягають в поширених стереотипах, уявленнях про готовність чи відмову викладачів, учнів і їх батьків прийняти інклюзію. Інтеграція – це поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність як систему: 1) процес і стан поєднання різних за якістю соціальних елементів у функціонально єдиний організм, цілісне утворення; 2) процес входження до певної системи, яка утворилася; 3) характеристика співпадання цілей, різних соціальних груп, індивідів. Інтеграція – це універсальне поняття, що охоплює багато інших понять, пов'язаних із розвитком, об'єднанням, відновленням певної цілісності, її ядром є впорядкування неоднорідних складових в окрему цілісність, систему, що має потенціал розвитку. Інтеграція спостерігається на різних рівнях життя суспільства, в різних соціумах. Так, на рівні малих груп поняття «інтеграція» є синонімом понять «згуртованість», «консолідація» і однією з характеристик групової динаміки; на рівні великих систем — ототожнюється з «соціальною єдністю соціальних систем».
Інтеграція в освітнє середовище, а втім і в суспільство, допомагає молоді з інвалідністю отримати професію, самореалізуватися, досягти успіху в житті і кар'єрі, відчути себе особистістю, невід'ємною частиною суспільства.
6. Професійна реабілітація – система заходів, спрямованих на підготовку особи до професійної діяльності, відновлення чи здобуття професійної працездатності шляхом адаптації, реадаптації, навчання, перенавчання чи перекваліфікації з можливими подальшим працевлаштуванням та необхідним соціальним супроводженням з урахуванням особистих схильностей та побажань особи. Основна мета реабілітації – підготовка пацієнта до праці. Реалізація реабілітації залежить від характеру та перебігу хвороби, функціонального стану і фізичної спроможності хворого, його професії, кваліфікації, стажу роботи, посади, умов праці та бажання стати до роботи. Професійна орієнтація – науково обґрунтована система форм, методів, засобів впливу на особу для сприяння її професійному самовизначенню на основі врахування стану здоров'я, освітнього і професійно-кваліфікаційного рівнів, інтересів, здібностей, індивідуальних, психофізіологічних особливостей та потреб галузей економіки. Професійний відбір – науково обґрунтована система визначення ступеня придатності особи до конкретної професії, спеціальності (робочого місця, посади) відповідно до встановлених законодавством нормативних вимог.Професійна адаптація – система заходів, спрямованих на забезпечення успішного професійного становлення працюючої особи, формування в неї професійних якостей, установок, потреби активно і творчо працювати.
Професійна перепідготовка – форма післядипломної освіти спрямована на здобуття іншої спеціальності при збереження попереднього освітньо-кваліфікаційного рівня. Професійний інтерес – виявляється у спрямованості особистості на оволодіння обраною професією в процесі усвідомлення її суспільної та особистої значущості і привабливості. Виражається у намірі глибше пізнати свою професію. Об’єкти професійної реабілітації: – люди із втратою здоров’я в результаті захворювання, професійної чи побутової травми, – люди з особливими потребами. Фахівці, що проводять професійну реабілітацію: реабілітолог, фахівці з працетерапії, психолог, педагог, соціолог, юрист. Установи: – Навчальні заклади, які здійснюють професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, загальноосвітні школи, школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи, реабілітаційні установи, Заклади охорони здоров’я, служба зайнятості, реабілітаційні установи, підприємства та установи УТОГ і УТОС, Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів. – Центри професійної реабілітації: 1) для професійного навчання; 2) для перекваліфікації з набуттям нової професії, яка більш конкурентоспроможна на ринку праці та вища за кваліфікацією. До центрів професійної реабілітації також направляються інваліди для отримання освіти та професійного навчання, котрі не мали можливості отримати професію раніше, або ж ті, хто бажає змінити кваліфікацію.
Заходи по організації професійної реабілітації людей з особливими потребами: – Розпочинати професійну реабілітацію на ранніх етапах.– створення центрів поширення інформації про можливості професійної реабілітації.– Створити єдиний банк даних щодо працевлаштування інвалідів, які потребують професійної та соціально-трудової реабілітації.– Заходи з професійної реабілітації поширювати на всі категорії інвалідів.– Вивчати попит ринку.– Підвищувати конкурентоспроможність інвалідів на ринку праці, їх професійного та кваліфікаційного рівня.– Проводити експертизу професійних потенційних здібностей.– Проводити професійну підготовку, перепідготовку та професійну реабілітацію інвалідів.– Проводити психологічну підтримку та психологічне супроводження процесу професійної реабілітації інвалідів.– Організувати роботу кадрової агенції.– Надавати консультацій з приводу вибору професії, профорієнтації.– Проводити працевлаштування інвалідів.– Впроваджувати дистанційне навчання інвалідів. Професійна працетерапія направлена на відновлення втрачених або ослаблених внаслідок травм чи захворювань професійних навичок або ж навчання новій професії при втраті здатності виконувати попередню роботу. Це досягається наполегливими цілеспрямованими тренуваннями, які вимагають значної допомоги медичної сестри кабінету працетерапії. 7. Трудова реабілітація – система заходів, розроблених з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних, можливостей особи і спрямованих на оволодіння трудовими навичками забезпечення трудової діяльності та адаптацію у виробничих умовах, у тому числі шляхом створення спеціальних чи спеціально пристосованих робочих місць. Пристосування та створення робочого місця з урахуванням безпеки та фізичних можливостей особи (інваліда), а також раціональне працевлаштування (поновлення трудової діяльності особи за колишньою або за новою професією). Робоче місце – місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; Спеціальне робоче місце (інваліда) – окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.Установи: підприємства, установи, організації незалежно від відомчого підпорядкування, служба зайнятості, Фонд соціального захисту інвалідів, підприємства та установи УТОГ і УТОС. Заходи організації трудової реабілітації для людей з особливими потребами: – Навчання інвалідів виробництву художніх та декоративних виробів.– Підготовка спеціалістів з робітничих професій з метою подальшого працевлаштування інвалідів.– Організація додаткових робочих місць для інвалідів, в тому числі з надомною працею. – Дотримання принципу рівності по відношенню інваліда та здорового працівника безпосередньо на робочому місці.– Сприяння забезпеченню транспортних засобів для безперешкодного пересування до місця роботи.– Проведення обладнання виробничих майстерень, які б відповідали встановленим нормам.– Підтримка діяльності комп'ютерної школи для інвалідів з вадами зору.– Впровадження новітніх комп'ютерних технологій та складання програм для інвалідів по зору.
8. Побутова реабілітація – це комплекс заходів спрямованих на відновлення чи набуття повсякденних побутових навиків, пристосування побутових умов (житлового приміщення) відповідно до потреб особи, працетерапія. Якщо реабілітація проводиться після хвороби, то необхідно поступово навчати побутовим навикам і пристосувати до повсякденного життя зважаючи на хворобу. Побутова реабілітація охоплює таку сферу діяльності, як самообслуговування, набуття умінь і навиків, необхідних в повсякденному житті: користування краном, миття посуду, прання і прасування білизни, приготування їжі, правильне користування побутовою технікою, прикрашення житла з побутового і природного матеріалу і багато іншого.
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 845 | Нарушение авторских прав |