 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Шифр МКХ К. 05.31 Генералізований пародонтитКлінічна форма - генералізований пародонтит Перебіг захворювання – хронічний, загострений, стабілізація Ступінь розвитку – початковий ступінь, І – ІІІ ступінь. Розповсюдженість процесу – дифузне ураження пародонта Критерії діагностики: Клінічні (прояви на усьому протязі зубного ряду щелеп): Основні симптомокомплекси: - симптоматичний гінгівіт - пародонтальна кишеня - травматична оклюзія - прогресуюча резорбція альвеолярної кістки. Рентгенологічні: - деструкція кортикальної пластинки верхівок міжальвеолярних перегородок - остеопороз губчатої речовини міжальвеолярних перегородок - резорбція міжальвеолярних перегородок - розширення періодонтальної щілини біля верхівок міжальвеолярних перегородок Індексна оцінка стану тканин пародонта - ПМА (папілярно-маргінально-альвеолярний індекс) значення індексу до 20% - легкий ступінь тяжкості гінгівіту від 25 до 50% - середній ступінь тяжкості гінгівіту вище 51% - тяжкий ступінь тяжкості гінгівіту - РІ (пародонтальний індекс) значення індексу до 1,0 – початковий ступінь генералізованого пародонтиту від 1,5 до 4,0 – ІІ ступінь генералізованого пародонтиту від 4,5 до 8,0 - ІІІ ступінь генералізованого пародонтиту - СРІ (комунальний пародонтальний індекс) 0 – здорові ясна 1 – кровоточивість ясен 2 – наявність зубного каменю 3 – кишеня глибиною 4-5 мм 4 – глибина кишені більше 6 мм
Функціональні: визначення стійкості капілярів ясен за Кулаженко (час утворення вакуумної гематоми): -інтактний пародонт – 50-80 с -хронічний перебіг – 15-25 с -загострений перебіг – 5-10 с Лабораторні: цитологія вмісту ясенних кишень при інтактному пародонті: - нейтрофільні гранулоцити – 2,0-3,0 у полі зору - епітеліальні клітини – 4,0-5,0 у полі зору Про запалення свідчать показники більше як 2,0-3,0 та 4,0-5,0 відповідно. Показники міграції лейкоцитів у ротову порожнину за Ясиновським - інтактний пародонт: - 80-120 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини (з них 90-98% життєздатні) - 25-100 епітеліальні клітин в 1 мл змивної рідини Про запалення у тканинах пародонта свідчать показники більше як 80-120 лейкоцитів та епітеліальних клітин більше 100 в 1 мл змивної рідини: - хронічний перебіг - 200-400 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини; - загострений перебіг- більше 400 лейкоцитів в 1 мл змивної рідини
Клініка: залежно від характеру перебігу та ступеню розвитку
Хронічний перебіг генералізованого пародонтиту: Початковий ступінь: - скарги на кровоточивість ясен при жуванні, чищенні зубів, неприємні відчуття у пародонті, свербіж і парестезії в яснах - наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - кровоточивість ясен - травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого - утворення ясенної кишені внаслідок запальних змін в яснах та їх набряку - відмічається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення та проростання епітелію вглиб періодонта - відкладення надясенного зубного каменю з язикового боку нижніх фронтальних зубів і на присінковій поверхні верхніх молярів - частіше діагностується симптоматичний хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – виразковий - рентгенологічно визначається остеопороз міжальвеолярних перегородок, деструкція і порушення цілісності компактної пластинки, незначна резорбція і розширення періодонтальної щілини лише біля верхівок міжальвеолярних перегородок
І ступінь: - скарги на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота; свербіж, кровоточивість ясен - наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо) - кровоточивість ясен - травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого - симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий - пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні виділення у незначній кількості - рухомість зубів може бути І ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів - рентгенологічно виявляється повна деструкція кортикального шару, розширення періодонтальної щілини на верхівках міжальвеолярних перегородок, остеопороз губчатої речовини та резорбція в межах верхньої третини їх висоти
ІІ ступінь: - скарги на неприємний запах з рота, незначну кровоточивість та болісність ясен, які виникають при прийманні твердої їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами та їх рухомість - наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - кровоточивість ясен - травматична оклюзія помірно виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми - симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий - оголення шийок зубів на 2-3 мм інколи і більше, що залежить від форми симптоматичного гінгівіту - на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти - пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм заповнені грануляціями і серозно-гнійним ексудатом - рухомість зубів може бути І-ІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів - рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає половини висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно - при лабораторних дослідженнях відмічається підвищена еміграція лейкоцитів (до 400), фагоцитоз пригнічений. У пародонтальних кишенях міститься значна кількість різноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші.
ІІІ ступінь: - скарги на неприємний запах з рота, незначну кровоточивість, болісність ясен та виражену рухомість зубів, що утруднює приймання їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами - відмічаються косметичні недоліки зв’язані з втратою та зміщенням зубів - наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - кровоточивість ясен - травматична оклюзія виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках - симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою хронічний катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – хронічний виразковий - оголення шийок зубів на 5-8 мм інколи і більше, що залежить від ступеню резорбції альвеолярної кістки та форми симптоматичного гінгівіту - на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти - пародонтальні кишені можуть досягати практично до верхівки кореня, часто вони заповнені грануляціями і серозно-гнійним ексудатом - рухомість зубів може бути І-ІІ-ІІІ ступеня, виражена по-різному на різних ділянках щелеп - рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає 2/3 висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини. Розширення періодонтальної щілини та остеопороз виражені незначно - лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (до 400), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо. Необхідно відмітити, що з втратою зубів рівень еміграції лейкоцитів у порожнину рота зменшується і може не відповідати ступеню захворювання.
Загострений перебіг генералізованого пародонтиту: Початковий ступінь: - скарги на кровоточивість ясен при жуванні, чищенні зубів, неприємні відчуття у пародонті, свербіж і парестезії в яснах - кровоточивість ясен - наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - травматична оклюзія може бути виявлена при більш детальному обстеженні хворого - утворення ясенної кишені внаслідок запальних змін в яснах та їх набряку - відмічається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення та проростання епітелію вглиб періодонта - відкладення надясенного зубного каменю з язикового боку нижніх фронтальних зубів і на присінковій поверхні верхніх молярів - ясна болісні, легко кровоточать при незначних механічних подразненнях, чищенні зубів, інколи мимовільно - ясенні сосочки і маргінальні ясна мають яскраво-червоний колір, виражений їх значний набряк - частіше діагностується симптоматичний гострий катаральний та гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий - може з’явитися незначна рухомість зубів, частіше фронтальних - рентгенологічно визначається остеопороз міжальвеолярних перегородок, деструкція і порушення цілісності компактної пластинки, незначна резорбція і розширення періодонтальної щілини лише біля верхівок міжальвеолярних перегородок - рентгенологічно остеопороз міжальвеолярних перегородок виражений значно більше, ніж при хронічному перебігу
І ступінь: - скарги на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота; свербіж, біль, кровоточивість ясен - наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - різка кровоточивість ясен - травматична оклюзія може бути явною, виникають вузли травматичної оклюзії - симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий - ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки - пародонтальні кишені глибиною 1-3 мм містять серозно-гнійні або гнійні виділення у значній кількості - внаслідок оголення шийок зубів може спостерігатися гіперестезія цих ділянок зубів або навіть їх демінералізація - рухомість зубів може бути І-ІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів - рентгенологічно виявляється повна деструкція кортикального шару на верхівках і частково на бокових ділянках міжальвеолярних перегородок, значне розширення періодонтальної щілини на їх верхівках, явища остеопорозу губчатої речовини розповсюджуються на середню, а інколи і на нижню їх третину, резорбція міжальвеолярних перегородок в межах верхньої третини їх висоти. - лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (до 400-600 і більше при загостренні), пригнічений фагоцитоз (переважання зруйнованих нейтрофільних гранулоцитів над незміненими), а також на наявність у пародонтальних кишенях коків, фузобактерій, грибків та найпростіших
ІІ ступінь: - скарги на неприємний запах з рота, кровоточивість та болісність ясен, які виникають при прийманні твердої їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами та їх рухомість - больові відчуття і кровоточивість посилюються (особливо при виникненні пародонтальних абсцесів). В цих випадках може порушитися загальний стан хворих з виникненням загального дискомфорту, головного болю, підвищення температури тіла - наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - значна кровоточивість ясен - травматична оклюзія виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках - симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий - ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки - при виникненні пародонтального абсцесу в товщі ясен утворюється інфільтрат в середині якого поступово скупчується відносно невелика кількість гною - оголення шийок зубів на 2-3 мм інколи і більше, що залежить від форми симптоматичного гінгівіту - на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти - пародонтальні кишені глибиною 3-5 мм заповнені грануляціями і значною кількістю гнійного або серозно-гнійного ексудату - рухомість зубів може бути І-ІІ і навіть ІІІ ступеня, особливо часто вона розвивається в ділянці нижніх фронтальних зубів - рентгенологічно кортикальна пластинка порушена, резорбція альвеолярної кістки досягає половини висоти міжальвеолярних перегородок. Відмічається утворення кісткових кишень різної глибини, дифузний остеопороз і значне розширення періодонтальної щілини - лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (400-600 і більше), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо
ІІІ ступінь: - скарги на неприємний запах з рота, виражену кровоточивість, болісність ясен та виражену рухомість зубів, що утруднює приймання їжі; зміщення зубів, появу проміжків між зубами - відмічаються косметичні недоліки зв’язані з втратою та зміщенням зубів - наявність місцевих подразників (зубний камінь, гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - значна кровоточивість ясен - больові відчуття і кровоточивість посилюються (особливо при виникненні пародонтальних абсцесів). В цих випадках може порушитися загальний стан хворих з виникненням загального дискомфорту, головного болю, підвищення температури тіла - наявність місцевих подразників (гострі краї каріозних зубів, неповноцінні пломби на контактних поверхнях, зубо-щелепні деформації тощо), - більшість зубів вже втрачена внаслідок попередніх загострень та прогресування патологічного процесу в пародонті - травматична оклюзія різко виражена, діагностується візуально, між зубами утворюються вільні проміжки - діастема і треми, відмічається зміщення зубів у різних напрямках - симптоматичний гінгівіт часто має дифузний характер, за формою гострий катаральний та загострений гіпертрофічний гінгівіт, рідше – гострий виразковий - ясна гіперемовані, набряклі, в залежності від виду гінгівіту можуть бути збільшені в розмірах або на них виникають виразки - при виникненні пародонтального абсцесу в товщі ясен утворюється інфільтрат в середині якого поступово скупчується відносно невелика кількість гною - оголення шийок зубів на 5-8 мм інколи і більше, що залежить від ступеню резорбції альвеолярної кістки та форми симптоматичного гінгівіту - на оголених ділянках коренів можуть виникати клиноподібні дефекти - пародонтальні кишені можуть досягати практично до верхівки кореня, часто вони заповнені грануляціями і значною кількістю гнійного або серозно-гнійного ексудату - рухомість зубів може бути ІІ-ІІІ ступеня - рентгенологічно відмічаються значні деструктивні зміни в пародонті: міжальвеолярні перегородки атрофовані практично до верхівок зубів, кортикальна пластинка майже відсутня, періодонтальні щілини розширені, остеопороз охоплює практично всю кістку альвеолярного відростка - лабораторні показники вказують на високу еміграцію лейкоцитів (400-600 і більше), фагоцитоз різко пригнічений. В пародонтальних кишенях міститься значна кількість найрізноманітнішої мікрофлори: коки, фузобактерії, грибки, найпростіші тощо. Необхідно відмітити, що з втратою зубів рівень еміграції лейкоцитів у порожнину рота зменшується і може не відповідати ступеню захворювання. Загальна схема лікування генералізованого пародонтиту: Загальні принципи:
Видалення місцевих подразників
Протизапальне лікування
-Антибактеріальна терапія
Фізіотерапевтичне лікування
Лікування карієсу та його ускладнень Загальне:
ЛІКУВАННЯ: Місцеве: - Усунення місцевих подразників - зубні відкладення, каріозні порожнини, травматична оклюзія, аномалії прикусу та розміщення зубів, аномалії прикріплення м’яких тканин ротової порожнини. - Знеболювання - в залежності від обсягу та глибини втручання на тканинах пародонта застосовують аплікаційне, ін’єкційне та інші методи знеболювання - Усунення травматичної оклюзії - вибіркове пришліфовування зубів, тимчасове або постійне шинування рухомих зубів Медикаментозне лікування: - Направлене на усунення симптоматичного гінгівіту (катарального, гіпертрофічного, виразкового), пародонтальних кишень, пригнічення умовнопатогенної мікрофлори, нормалізацію стану судинної системи, підвищення місцевої резистентності, усунення гіпоксії, стимуляцію репаративних процесів у тканинах пародонта. Загальна тактика медикаментозного лікування. При виборі засобів медикаментозної терапії звертають увагу на форму симптоматичного гінгівіту, характер перебігу дистрофічно-запального процесу в пародонті (хронічний або загострений), ступінь розвитку генералізованого пародонтиту, наявність вмісту та мікробний склад пародонтальних кишень - Антибактеріальна терапія (місцево) - з урахуванням чутливості мікрофлори пародонтальних кишень - Протизапальна терапія включає у себе етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування. Етіотропне полягає у виявленні, усуненні або пригніченні факторів, які викликали запалення. Патогенетичне передбачає медикаментозний вплив на патофізіологічні ланки процесу запалення. При симптоматичному лікуванні усуваються або пригнічуються основні симптоми запалення. - Стимуляція репаративних процесів. Направлена на відновлення уражених зруйнованих тканин пародонта, загоєння виразок його тканин, дна пародонтальних кишень тощо. Застосовуються засоби направлені на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах пародонта і стимуляцію реапаративної регенерації. Окрім того вони нормалізують дистрофічні процеси в пародонті. - Кератопластичні препарати застосовуються для поліпшення процесів епітелізації, якими завершується регенерація та рубцювання пародонтальних кишень, виразок тощо
Хірургічне лікування: Основні хірургічні методи: 1.Кюретаж – закритий кюретаж, відкритий кюретаж, вакуум-кюретаж, кріокюретаж. 2. Гінгівотомія. 3. Гінгівектомія - проста, радикальна. 4. Клаптеві операції. 5. Операції для формування присінку порожнини рота - френулотомія, френулектомія, пластика присінку.
Ортопедичне лікування: Створення за допомогою різних конструкцій шин та шин-протезів стійкості зубів при жуванні, що сприяє ефективності лікування захворювань пародонта. За допомогою постійних шин або шин-протезів відбувається стабілізація зубів різного виду: сагітальна, фронтальна, по дузі.
Фізіотерапевтичні методи лікування:
- Електролікування а) постійний струм - електрофорез б) імпульсний струм низької частоти і низької напруги (діадинамотерапія, флюктуоризація); в) імпульсні струми високої, ультрависокої та надвисокої частоти (дарсонвалізація, діатермія, діатермокоагуляція, УВЧ-терапія). - Ультразвукова терапія. - Світлолікування - УФ-терапія, лазерна терапія - Масаж - Магнітотерапія. - Оксигенотерапія.
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 484 | Нарушение авторских прав |