АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ-10 К. 13.2 Лейкоплакія

Прочитайте:
  1. А.1.2. Шифр згідно МКХ-10: D68.0
  2. Внутрішньоутробна гіпоксія. Шифр МКХ-10: Р20
  3. Класифікація запальних хвороб органів малого тазу у жінок згідно МКХ-10 (N70 - N73)
  4. Класифікація МКХ-10
  5. Класифікація МКХ-10
  6. Класифікація МКХ-10
  7. Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10)
  8. МКХ-10 3. КЛАСИФІКАЦІЯ
  9. МКХ-10 5. УМОВИ, В ЯКИХ ПОВИННА НАДАВАТИСЬ
  10. МКХ-10: 4. КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАННЯ

Клінічна форма – м’яка форма,

початкова,

плоска,

підвищена,

бородавчаста,

ерозивна,

виразкова.

Перебіг захворювання – хронічний.

 

Критерії діагностики:

Анамнез

М’яка, початкова, плоска форми

- зміна кольору слизової оболонки - біляста пляма, бляшка;

- шорсткість слизової оболонки;

- незначне стягнення, сухість окремих ділянок слизової рота;

- незначна печія у ділянках зміненої в кольорі слизової.

Підвищена форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста пляма, бляшка);

- шорсткість слизової оболонки;

- незначна стянутість, сухість окремих ділянок слизової рота;

- незначна печія у ділянках зміненої в кольорі слизової;

- незначне випинання зміненої у кольорі ділянки слизової оболонки;

Бородавчаста форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);

- виражена шорсткість слизової оболонки внаслідок її бородавчастого розростання;

- стянутість, сухість цих ділянок слизової рота.

Ерозивна форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);

- наявність вогнищ почервоніння слизової;

- печія слизової оболонки від подразників;

- біль під час вживання гострої їжі;

- можлива незначна кровоточивість.

Виразкова форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);

- наявність вогнищ почервоніння слизової, вкритих білуватим нальотом;

- біль від подразників;

- больові відчуття при механічному подразненні та відкриванні рота;

- неприємний запах із рота.

 

Клініка

М’яка, початкова, плоска форми

- зміна кольору слизової оболонки - біляста пляма, бляшка;

- шорсткість слизової оболонки;

- незначне стягнення, сухість окремих ділянок слизової рота;

- незначна печія у ділянках зміненої в кольорі слизової;

- білясті ділянки у вигляді плям на слизовій рота, частіше у передніх відділах;

- на щоках часто мають виражену трикутну форму;

- на бічних поверхнях язика, на спинці язика мають вигляд плям, смуг;

- білуваті поверхні не знімаються при зскрібанні;

- слизова оболонка порожнини рота незмінена, блідо-рожевого кольору.

Підвищена форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);

- шорсткість слизової оболонки;

- незначне випинання зміненої у кольорі ділянки слизової оболонки;

- білясті ділянки у вигляді бляшок на слизовій рота, частіше у передніх відділах;

- на щоках часто мають виражену трикутну форму;

- на бічних поверхнях язика, на спинці язика мають вигляд бляшок, смуг;

- білуваті поверхні не знімаються при зскрібанні;

- слизова оболонка порожнини рота незмінена, блідо-рожевого кольору.

Бородавчаста форма

- білясті ділянки у вигляді бляшок на щоках, бічній поверхні язика; на спинці язика, губах;

- на цьому фоні – бородавчасті розростання;

- виражена шорсткість слизової оболонки внаслідок її бородавчастого розростання;

- стягнутість, сухість цих ділянок слизової рота;

- можлива болючість при накушуванні на розростання зубами.

Ерозивна форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);

- білясті ділянки у вигляді бляшок на щоках, бічній поверхні язика; на спинці язика, губах;

- на цьому фоні - окремі дефекти (1-2 ерозії), які можуть зливатися;

- наявність вогнищ почервоніння слизової;

- печія слизової оболонки від подразників;

- біль під час вживання гострої їжі;

- можлива незначна кровоточивість.

Виразкова форма

- зміни кольору слизової оболонки (біляста бляшка);

- білясті ділянки у вигляді бляшок на щоках, бічній поверхні язика; на спинці язика, губах;

- на цьому фоні (на бляшках) - ерозії, тріщини, виразки на слизовій оболонці щік, бічній поверхні язика;

- виразки мають круглу або злегка здовжену форму. неглибокі, дно може бути виповнене некротичним розпадом;

- наявність вогнищ почервоніння слизової;

- печія слизової оболонки від подразників;

- біль під час вживання гострої їжі;

- можлива незначна кровоточивість.

 

Додаткові методи обстеження:

Люмінесценція - блакитне нерівномірне відсвічування ділянки ураження (в умовах норми – синьо-фіолетове); фіолетове при бородавчастій і коричневе при ерозивно-виразковій формі;

Стоматоскопія - потовщення зроговілого сіро-білого епітелію з хронічним запальним процесом підлеглих тканин.

 

Лабораторні методи (цитологія і патогістологічне дослідження):

 

М’яка, початкова, плоска, підвищена, бородавчаста форми-

- значна кількість зроговілих та таких, що зазнають зроговіння епітеліальних клітин. Вони без’ядерні і мають маленьке ексцентрично розташоване ядро. Кількість епітеліальних клітин проміжної зрілості відносно низька;

- при патогістологічному дослідженні у епітелії визначають гіпер- і паракератоз, інколи гранульоз і нерівномірний акантоз; у підепітеліальній сполучній тканині – дифузний лімфоїдно-плазмоцитарний інфільтрат.

Ерозивна форма -

- значна кількість зроговілих та таких, що зазнають зроговіння епітеліальних клітин; серед них - молоді клітинні елементи та значна кількість лейкоцитів;

- при патогістологічному дослідженні визначають дефект епітелію, гіпер- і паракератоз, інколи гранульоз і нерівномірний акантоз; у підепітеліальній сполучній тканині – дифузний лімфоїдно-плазмоцитарний інфільтрат.

Виразкова форма

- незначна кількість зроговілих епітеліальних клітин, зустрічаються клітини з явищами дискератозу та молоді епітеліальні клітини. Велика кількість нейтрофільних лейкоцитів;

- при патогістологічному дослідженні визначають дефект епітелію і підлеглої сполучної тканини. У навколишніх ділянках епітелію гіпер- і паракератоз, інколи гранульоз і нерівномірний акантоз. У підепітеліальній сполучній тканині – дифузний поліморфноклітинний інфільтрат.

 

Лікування

- при усіх клінічних формах - усунення місцевих подразників, санація порожнини рота і (у подальшому) раціональне протезування;

- ліквідація шкідливих звичок - куріння, прикушування слизової оболонки щік тощо.

Місцеве:

М’яка, початкова, плоска, підвищена, бородавчаста форми

- кератолітичні препарати та кріотерапія;

Ерозивна форма

На першому етапі лікування для епітелізації ерозії застосовують:

- антисептичні препарати (місцево)

- протизапальні препарати (при наявності вираженого запалення);

- ванночки з штучним лізоцимом;

- кератопластичні препарати для епітелізації ерозій (ретинол, цитраль, олія обліпихи);

- при відсутності ефекту використовують кортикостероїдні препарати (аплікації мазей);

Після епітелізації ерозій для усунення вогнищ кератозу застосовують:

- кератолітичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти)

Виразкова форма

На першому етапі лікування для ліквідації виразок застосовують:

- знеболювальні засоби (місцево);

- антисептичні та антибактеріальні препарати рослинного походження з урахуванням чутливості до них мікрофлори;

- протеолітичні ферменти та інгібітори протеолізу;

- нестероїдні протизапальні препарати (при відсутності ефекту - стероїдні протизапальні препарати);

- стимуляція процесів репаративної регенерації (вітаміни Е, А, Д; метилурацил, солкосерил);

- кератопластичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти), для епітелізації виразок - ретинол, цитраль, олія обліпихи;

Після епітелізації виразок для усунення вогнищ кератозу застосовують:

- кератолітичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти);

Бородавчаста форма

Для ліквідації бородавчастих розростань застосовують:

- кератолітичні препарати (5% розчин саліцилової кислоти);

- хірургічне висікання

- кріодеструкцію;

- діатермокоагуляцію.

Диспансеризація у стоматолога:

Диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації клінічних проявів, у подальшому – один раз на рік для проходження профілактичного огляду та санації порожнини рота.

Критерії ефективності лікування:

- ліквідація вогнищ кератозу;

- епітелізація ерозій;

- загоєння виразок;

- стабілізація процесу (відсутність нових бляшок на слизовій рота).

 

Можливі результати:

У разі ефективності проведеного лікування – зникнення бляшок, ерозій та виразок на уражених ділянках слизової оболонки порожнини рота.

У разі неефективності проведеного лікування – на уражених ділянках слизової оболонки порожнини рота зберігаються бляшки, ерозії чи виразки.

 

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 456 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)