АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Охарактеризуйте будову верхньої порожнистої вени.

Прочитайте:
  1. а. По предложенным ацидограммам (см. Приложение 1; 2) охарактеризуйте патологические типы желудочной секреции.
  2. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  3. Б 2 Проаналізуйте будову скелетатулуба
  4. Б 3 Проаналізуйте будову органів ротової порожнини
  5. Б 4 Проаналізуйте будову скелета верхньої кінцівки
  6. Б 8 Охарактеризуйте скелет голови Назвіть кістки мозкового та лицевого черепа
  7. Б15 Охарактеризуйте будову ,положення матки
  8. Б16 Проаналізуйте будову тонкого та товстого кишечника
  9. Білет №17 Проаналізуйте будову вегетативної НС
  10. верхньої і нижньої щелепи.

Верхня порожниста вена – це короткий безклапанним посудину діаметром 21-25 мм і довжиною 5-8 см, який утворюється в результаті злиття правої і лівої плечеголовной вен позаду місця з’єднання хряща 1 правого ребра про грудиною. Ця вена слід прямовисно вниз і на рівні з’єднання третини правої хряща про грудиною впадає в праве передсердя. Попереду вени знаходяться вилочкова залоза (тимус) і покрита плеврою медіастінальна частина правої легені. Праворуч до вені прилягає медіастінальна плевра, ліворуч – висхідна частина аорти, а задньою стінкою верхня порожниста вена стикається з передньою поверхнею кореня правої легені. У верхню порожнисту вену впадає праворуч непарна вена, а зліва – дрібні середостінні і перикардіальний вени. Верхня порожниста вена збирає кров від трьох груп вен: вен стінок грудної і частково черевної порожнин, вен голови та шиї і вен обох верхніх кінцівок, тобто від тих областей, які кровоснабжаются гілками дуги і грудної частини аорти.

Непарна вена є продовженням в грудну порожнину правої висхідної поперекової вени яка проходить між м’язовими пучками правої ніжки поперекової частини діафрагми в заднє середостіння. Права висхідна поперекова вена на своєму шляху анастомозуючих з правими поперековими венами, що впадають в нижню порожнисту вену. Позаду і ліворуч від непарної вени знаходяться хребетний стовп, грудна частина аорти та грудної проток, а також праві задні міжреберні артерії. Попереду вени лежить стравохід. На рівні 4-5 грудних хребців непарна вена огинає ззаду корінь правої легені, прямує вперед і вниз і впадає у верхню порожнисту вену. У гирлі непарної вени є два клапана. В непарну вену на її шляху до верхньої порожнистої вени впадають полунепарную вена і вени задньої стінки грудної порожнини: права верхня міжреберна вена; задні міжреберні вени 4-11, а також вени органів грудної порожнини: стравохідні вени, бронхіальні вени, перикардіальний вени та медіастинальні вени

Полунепарна вена (іноді її називають лівою, або малою непарною веною), тонше, ніж непарна вена, так як в неї впадає тільки 4-5 нижніх лівих задніх міжреберних вен. Полунепарна вена є продовженням лівої висхідної поперекової вени проходить між м’язовими пучками лівої ніжки діафрагми в заднє середостіння, прилягаючи до лівої поверхні грудних хребців. Праворуч від полунепарную вени знаходиться грудна частина аорти, позаду – ліві задні міжреберні артері.

Задні міжреберні вени, розташовуються в міжреберних проміжках поряд з однойменними артеріями (в борозні під відповідним ребром) і збирають кров з тканин стінок грудної порожнини і частково передньої черевної стінки (нижні задні міжреберні вени). У кожну з задніх міжреберних вен впадають вена спини яка формується в шкірі і м’язах спини, і міжхребетна вена утворюється з вен зовнішніх і внутрішніх хребетних сплетінь.

Внутрішні хребетні венозні сплетення (переднє і заднє) розташовуються усередині хребетного каналу (між твердою оболонкою спинного мозку і окістям) і представлені багаторазово анастомозують між собою венами.

Плечеголовні вени (права і ліва), безклапанним, є корінням верхньої порожнистої вени, збирають кров верб органів голови та шиї і верхніх кінцівок. Кожна плечеголовная вена утворюється верб двох вен – підключичної і внутрішньої яремної.

Хребетна вена і глибока шийна вена – перша супроводжує хребетну артерію, проходить разом з нею черев поперечні отвори шийних хребців до плечеголовной вені, приймаючи на своєму шляху вени внутрішніх хребетних сплетінь

Внутрішня важка вена парна, супроводжує внутрішню грудну артерію. Корінням внутрішніх грудних вен є верхня надчеревна і м’язово-діафрагмальна вени.

 

64. Охарактеризуйте місця (точки) визначення пульсу людини.

З діагностичною метою пульс досліджують на сонній, скроневій, підключичній, променевій, підколінній, задній великогомілковій артеріях. Найпростішим методом дослідження пульсу є обмацування у ділянках, де артерії розміщені ближче до поверхні тіла. Звичайно місця дослідження пульсу є одночасно точками перетиснення артерій для зупинки артеріальної кровотечі внаслідок прилягання артеріальних судин до кісток у цих місцях.

Найлегше досліджувати пульс на променевій артерії, яка розміщена поверхнево і легко пальпується між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожиллям внутрішнього променевого м'яза. Досліджуючи пульс на променевій артерії, долоню розміщують вище від променевозап'ясткового суглоба таким чином, щоб великий палець знаходився на тильній поверхні передпліччя, а решта пальців — на променевій артерії біля основи першого пальця хворого.

Дослідження пульсу починають на обох руках. Пульс на правій руці досліджують лівою і навпаки. Пальпацію пульсу проводять другим, третім і четвертим пальцями, якими помірно притискують артерію до внутрішнього боку променевої кістки. Для їх визначення підраховують кількість пульсових хвиль за ЗО секунд і отриману величину множать на 2. При неправильному ритмі підрахунок ведуть протягом 1 хв.

Порівнюють величину і синхронність появи пульсових хвиль на правій і лівій променевій артеріях. Різна величина пульсових хвиль на цих артеріях спостерігається при аномаліях розвитку, звуженні або перетискуванні однієї з артерій. За наявності різниці пульсу дослідження проводять на тій променевій артерії, де пульсові хвилі виявляються краще.

Крім променевої артерії, пульс досліджують і на інших судинах. На сонних артеріях досліджують пульс почергово з кожного боку без сильного тиску на артерію. При значному тиску на сонну артерію можливе різке сповільнення серцевої діяльності аж до зупинки серця і зниження артеріального тиску. В обстежуваного може виникнути запаморочення, корчі.

Пульс на стегновій артерії досліджують в паховій ділянці при випрямленому і дещо повернутому назовні стегні. На підколінній артерії пульс досліджують в підколінній ямці у положенні хворого лежачи на животі. Пульс на артеріях тильного боку стопи пальпують на тильній поверхні стопи в проксимальній частині першого міжплесневого простору.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 599 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)