АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Охарактеризувати еферентні провідні шляхи ЦНС

Еферентні шляхи зв'язують відділи головного мозку з ефекторними нейронами спинного мозку. Вони проводять імпульси від центрів довільних рухів у корі, підкіркових структур та різних рефлекторних центрів, стовбура мозку. Кірково-спинномозкові (пірамідні) шляхи починаються у корі передцентральної звивини головного мозку. Він утворений аксонами пірамідних нейронів (гіганто-пірамідиих, Беца). Аксони цього шляху (у людини близько 1 м завдовжки) спочатку проходять повз таламус і основні ядра стовбура головного мозку, утворюючи внутрішню капсулу. На рівні довгастого мозку більшість волокон (75-90%) перехрещуються і далі спускаються у складі бічних канатиків, утворюючи бічний кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях. Друга, менша частина волокон йде іпсилатерально (на тому самому боці) у передніх канатиках спинного мозку (передній кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях), заходить до шийної і грудної частин спинного мозку, не досягаючи поперекових сегментів. Аксони кірково-спинномозкових шляхів закінчуються в певних сегментах спинного мозку, причому ті з них, які не перехрещувалися на рівні стовбура мозку, перехрещуються у тих сегментах спинного мозку, де вони контактують зі вставними або руховими нейронами. Основною функцією кірково-спинномозкових шляхів є передача імпульсів із кори великого мозку для виконання довільних рухів. Надійність здійснення цієї функції підвищується завдяки наявності прямого й бічного шляхів, які багато в чому дублюють один одного. Крім кірково-спинномозкових існують ще кілька низхідних шляхів, які утворюють екстрапірамідну систему волокон. До неї належать присінково-спинномозковий (вестибулоспінальний), червоноядерно-спинномозковий (руброспінальний), бічний і присередній сітчасто-спинномозкові (ретикулоспінальні) шляхи. Червоноядерно-спинномозковий шлях утворюється аксонами нейронів червоного ядра середнього мозку. Відразу після виходу з ядра ці волокна повністю переходять на протилежний бік. Частина з них прямує до мозочка і сітчастого утвору, а інша частина — до спинного мозку. У спинному мозку волокна розміщуються у бокових канатиках поряд із бічним кірково-спинномозковим шляхом і закінчуються на вставних нейронах відповідних сегментів. Локальна електрична стимуляція волокон червоноядерно-спинномозкового шляху супроводжується збудженням α- і γ-мотонейронів м'язів-згиначів (через вставні нейрони). Головне призначення цього шляху — управління м'язовим тонусом і здійснення рефлекторної (мимовільної) координації рухів. Присінково-спинномозковий шлях утворюється волокнами нейронів бічного присінкового ядра довгастого мозку. Це один із найдавніших нервових шляхів, яким передаються імпульси від присінково-завиткового органа (вестибулярного апарату) і мозочка до рухових нейронів спинного мозку. Він чинить збуджувальний вплив на α- і γ-мотонейрони м'язів-розгиначів і гальмівний — на рухові нейрони м'язів згиначів. Цей шлях забезпечує підтримання тонусу скелетних м'язів, рівноваги тіла, координацію рухів. У разі ушкодження виникає порушення координації рухів та орієнтування у просторі. Присередній і бічний сітчасто-спинномозкові шляхи починаються від нейронів сітчастого утвору моста і довгастого мозку, закінчуються в сірій речовині спинного мозку досить далеко від рухових нейронів. Волокна сітчасто-спинномозкового шляху, що йдуть від довгастого мозку, збуджують α- і γ-мотонейрони м'язів-згиначів і гальмують мотонейрони м'язів-розгиначів, тоді як волокна від моста мають протилежний вплив. Обидва шляхи передають тонізуючий вплив сітчастого утвору на спинний мозок.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1105 | Нарушение авторских прав