АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Охарактеризувати еферентні провідні шляхи ЦНС. Функціональні системи організму - динамічні, саморегулівні центрально-периферичні організації, що забезпечують своєю діяльністю корисні дляметаболізму

Функціональні системи організму - динамічні, саморегулівні центрально-периферичні організації, що забезпечують своєю діяльністю корисні дляметаболізму організму і його пристосування до навколишнього середовища результати. Для досягнення корисних для організму результатів у функціональних системах вибірково об'єднуються елементи різних рівнів. В організмі цетканини різних органів, механізми нервової і гуморальної регуляції. Регуляторні взаємини, властиві функціональним системам, забезпечують необхідну адаптивну стійкість результатів їх діяльності та взаімосодействія окремих елементів для досягнення корисних результатів для всього організму в цілому. Їх роль можуть виконувати результати метаболічних реакцій в тканинах, а також різні показники внутрішнього середовища організму, що забезпечують різні боки метаболічних процесів; результати поведінкової діяльності, що задовольняють провідні біологічні потреби живих істот у воді, їжі, розмноженні, уникненні небезпеки і т.д.; досягнення тваринами результатів стадної групової діяльності (популяційніфункціональні системи); задоволення біологічних потреб, отримання освіти, задоволення духовних потреб, захист суспільства і т.д., тобто на досягнення людиною соціально значущих результатів (спеціальні функціональні системи соціального рівня). Функціональні системи поведінкового і особливо психічного рівня, як правило, складаються в міру формування у суб'єктів спеціальних потреб і формуються значною мірою в процесі навчання. Виборче становлення функціональних систем та їх окремих частин у процесі онтогенезу отримало назву системогенезу. Загальним принципом динамічної організації функціональних систем є принцип саморегуляції. Відхилення результату діяльності функціональних систем від рівня, що забезпечує оптимальну життєдіяльність організму, стимулює активність у рамках функціональних систем ланцюга процесів, спрямованих на повернення цього результату до оптимального рівня. Будь-яка функціональна система має принципово однотипну організацію і включає загальні (універсальні для різних функціональних систем), периферичні і центральні вузлові механізми. До них відносяться: корисний пристосувальний результат як провідна ланка функціональних систем; рецептори результату; зворотна афферентація, що йде від рецепторів результату в центральні освіти функціональних систем; центральна архітектоніка, що представляє собою виборче об'єднання нервових елементів різних рівнів; виконавчі (соматичні, вегетативні, ендокринні, а також поведінкові) компоненти.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав