АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порівняльна характеристика безумовних та умовних рефлексів.

Прочитайте:
  1. II. Лебон и его характеристика массовой души
  2. III. Характеристика на интерна
  3. IX. Характеристика основных классов АМП
  4. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  5. Анатомическая характеристика
  6. Анатомическая характеристика
  7. Анатомічна та фізіологічна характеристика ретикулярної формації
  8. Анатомо- фізіологічна характеристика білої та сірої речовин спинного мозку.
  9. Анатомо- фізіологічна характеристика ендокринної системи. Гормони як біологічно-активні речовини.
  10. Анатомо- фізіологічна характеристика печінки, підшлункової залози, як важливих органів травлення, небезпека патологічних їх змін.

Безумовні рефлекси — відносно постійні природжені реакції організму на дію факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, які здійснюються за допомогою центральної нервової системи і не потребують спеціальних умов для свого виникнення. Рефлекс — це реакція організму на подразник, основна форма діяльності нервової системи. Комплекс ланок нервової системи, що забезпечує сприйняття, обробку і передачу подразнення, називають рефлекторною дугою. Діяльність нервової системи всього організму має рефлекторний характер. Усі види рефлексів І. П. Павлов розділив на дві групи: безумовні (вроджені), умовні (набуті). Термін «безумовні рефлекси» увів І. П. Павлов. Прикладом безумовних рефлексів є: слиновиділення, чхання, моргання.

Умовні рефлекси — складні пристосувальні реакції, які виникають у процесі життя на основі безумовних рефлексів. Вони непостійні, і для їх утворення потрібен байдужий подразник. Для того щоб він перетворився на умовний рефлекс, необхідна сукупність певних чинників. Вони можуть утворюватися і зникати залежно від конкретних умов. Ці рефлекси утворюються за участю кори великих півкуль. Для формування умовного рефлексу необхідне дотримання таких пунктів:

• умовний подразник повинен передувати безумовному;

• умовний подразник має бути слабкішим за безумовний;

• між умовним та безумовним подразниками інтервал часу має бути незначним.

Необхідне також періодичне повторення дії закріплення умовного рефлексу. Крім того, умовний подразник обов’язково має бути підкріплений безумовним, бо якщо певний час умовний подразник не підкріплювати, то умовний рефлекс згасає.

Фізіологічний механізм виникнення умовного рефлексу пояснюється так. При дії умовного та безумовного подразників відбувається збудження певних ділянок кори головного мозку. При періодичному повторенні сполучення умовного і безумовного подразників збудження, яке виникає внаслідок дії умовного подразника, передається через вставні нейрони на відповідний нервовий центр, який збуджується ще до того, як проявиться дія безумовного подразника. Таким чином, оскільки інтервал між умовним і безумовним подразниками незначний, то відповідними нервовими центрами утворюються тимчасові зв’язки.

Умовні рефлекси поділяють на природні, що формуються у відповідь на природні властивості безумовних подразників (формування умовного харчового рефлексу на запах і вигляд їжі), та штучні — виробляються у тварин в умовах експерименту у відповідь на різні штучні подразники (світло, звук, зміни температури). Крім того, існує класифікація умовних рефлексів за ознакою рецептора та за біологічним значенням: оборонні, статеві, харчові.

Порівняльна характеристика безумовних та умовних рефлексів

Безумовні рефлекси Умовні рефлекси
Природжені, передаються спадково Набуваються організмом протягом життя
Видові, тобто притаманні усім представникам даного виду Індивідуальні. У одних особин даного виду можуть бути присутні, а в інших — відсутні
Мають сталі рефлекторні дуги Мають рефлекторні дуги, що формуються за певних умов
Відносно сталі, мало змінюються Непостійні, можуть вироблятися і зникати
Здійснюються у відповідь на специфічне (адекватне) подразнення Здійснюються на будь-яке подразнення, що сприймається організмом, формується на базі безумовних рефлексів
Здійснюються на рівні спинного мозку, стовбура та підкоркових ядер Здійснюються тільки за рахунок діяльності головного мозку
Забезпечують існування в перші моменти після народження, а потім є основою для вироблення умовних рефлексів Сприяють пристосуванню організму до умов зовнішнього середовища

 

Висновок: умовні та безумовні рефлекси здійснюються центральною нервовою системою. Сукупність рефлексів формує вищу нервову діяльність. Безумовні рефлекси передаються спад ково і є базою для формування умовних. Рефлекси забезпечують життєдіяльність організму та його адаптивність.

34 Диверге́нція (0 % 9 B%D 0 %B 0 %D 1 %82%D 0 %B 8 %D 0 %BD%D 1 %81%D 1 % 8 C%D 0 %BA%D 0 %B 0 _%D 0 %BC%D 0 %BE%D 0 %B 2 %D 0 %B 0"лат. diverto — відхиляюсь) — розходження ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів у ході 0 %95%D 0 %B 2 %D 0 %BE%D 0 %BB%D 1 % 8 E%D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"еволюції. Результат існування в різних умовах і неоднаково спрямованого природного відбору. Поняття «дивергенція» введено 0 %94%D 0 %B 0 %D 1 %80%D 0 %B 2 %D 1 %96%D 0 %BD_%D 0 %A 7 %D 0 %B 0 %D 1 %80%D 0 %BB%D 1 % 8 C%D 0 %B 7"Чарльзом Дарвіном (1859) для пояснення 0 % 9 F%D 0 %BE%D 1 %85%D 0 %BE%D 0 %B 4 %D 0 %B 6 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %BD%D 1 % 8 F_%D 0 %B 2 %D 0 %B 8 %D 0 %B 4 %D 1 %96%D 0 %B 2"походження видів тварин і рослин, їх різноманіття, виникнення розмежування між видами, обґрунтування вчення про 0 % 9 C%D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %BE%D 1 %84%D 1 %96%D 0 %BB%D 0 %B 5 %D 1 %82%D 0 %B 8 %D 1 %87%D 0 %BD%D 0 %B 5 _%D 0 %BF%D 0 %BE%D 1 %85%D 0 %BE%D 0 %B 4 %D 0 %B 6 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %BD%D 1 % 8 F_%D 0 %B 2 %D 0 %B 8 %D 0 %B 4 %D 1 %96%D 0 %B 2&action=edit&redlink=1"монофілетичне походження видів від спільного кореня. Дивергентність 0 %95%D 0 %B 2 %D 0 %BE%D 0 %BB%D 1 % 8 E%D 1 %86%D 1 %96%D 0 %B 9 %D 0 %BD%D 0 %B 8 %D 0 %B 9 _%D 0 %BF%D 1 %80%D 0 %BE%D 1 %86%D 0 %B 5 %D 1%81&action=edit&redlink=1"еволюційного процесу виводиться з фактів різноспрямованої мінливості, переважного виживання і розмноження в ряді поколінь крайніх варіантів, які в меншій мірі конкурують між собою. Дивергенція ознак під впливом0 % 9 F%D 1 %80%D 0 %B 8 %D 1 %80%D 0 %BE%D 0 %B 4 %D 0 %BD%D 0 %B 8 %D 0 %B 9 _%D 0 %B 2 %D 1 %96%D 0 %B 4 %D 0 %B 1 %D 1 %96%D 1%80"природного відбору приводить до диференціації видів і їх 0 %A 1 %D 0 %BF%D 0 %B 5 %D 1 %86%D 1 %96%D 0 %B 0 %D 0 %BB%D 1 %96%D 0 %B 7 %D 0 %B 0 %D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"спеціалізації.

Гендерна конвергенція – зближення 0 %86%D 0 %BC%D 1 %96%D 0 %B 4 %D 0 %B 6"іміджу, соціальної поведінки та юридичних прав чоловіків та жінок, а також кількісних та якісних соціологічних показників, в яких раніше простежувались ґендерні відмінності.

Хоча термін використовується спорадично щодо окремих соціологічних закономірностей0 %93%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %B 4 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %BD%D 0 %B 0 _%D 0 %BA%D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %B 2 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %B 3 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"[1],0 %93%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %B 4 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %BD%D 0 %B 0 _%D 0 %BA%D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %B 2 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %B 3 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"[2],0 %93%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %B 4 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %BD%D 0 %B 0 _%D 0 %BA%D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %B 2 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %B 3 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"[3],0 %93%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 0 %B 4 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %BD%D 0 %B 0 _%D 0 %BA%D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %B 2 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %B 3 %D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"[4], ґендерне зближення 0 % 9 C%D 0 %B 0 %D 1 %81%D 0 %BA%D 1 %83%D 0 %BB%D 1 %96%D 0 %BD%D 0 %BD%D 1 %96%D 1 %81%D 1 %82_%D 1 %96_%D 1 %84%D 0 %B 5 %D 0 %BC%D 1 %96%D 0 %BD%D 0 %BD%D 1 %96%D 1 %81%D 1 %82%D 1 % 8C&action=edit&redlink=1"маскулінності і фемінності відбувається у багатьох суспільних сферах і є ширшим соціальним фактом, зумовленим трансформацією значної частини 0 %A 1 %D 1 %83%D 1 %81%D 0 %BF%D 1 %96%D 0 %BB%D 1 % 8 C%D 1 %81%D 1 %82%D 0 %B 2 %D 0%BE"суспільств, перш за все західних. Цей процес поступово охоплює і незахідні суспільства. Це дозволяє розглядати його як глобальний системний процес.

Процес сучасної ґендерної конвергенції розпочався з другої половини XIX ст. у західних країнах і був пов’язаний перш за все із розвитком руху 0 %A 4 %D 0 %B 5 %D 0 %BC%D 1 %96%D 0 %BD%D 1 %96%D 0 %B 7 %D 0%BC"фемінізму. З 60-х рр. XX ст. відбувається своєрідний процес фемінізації чоловіків, який триває дотепер. Важливу роль у поглибленні процесу відіграла 0 %A 1 %D 0 %B 5 %D 0 %BA%D 1 %81%D 1 %83%D 0 %B 0 %D 0 %BB%D 1 % 8 C%D 0 %BD%D 0 %B 0 _%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 0 %B 2 %D 0 %BE%D 0 %BB%D 1 % 8 E%D 1 %86%D 1 %96%D 1 % 8F"сексуальна революція 60–70-х рр. XX ст.

Домінанта є фізіологічною основою концентрації уваги і творчого мислення у процесі праці, умовою високої продуктивності та якості роботи.

Утворення домінанти підпорядковане законам концентрації збудження в нервовому центрі актуального рефлексу та індукції гальмування на побічні рефлекторні акти.

Зауважимо, що не всякі трудові дії або прийоми можна розглядати як домінанту. Домінанта утворюється тоді, коли постає завдання засвоїти трудові операції, знання, які є змістом конкретної професійної діяльності. Домінанта — це тривала іннервація, а не швидкоплинні рефлекси на подразники зовнішнього середовища. Вона може супроводжувати людину не лише під час роботи, а й у позаробочий час доти, доки не буде вирішено проблему. У разі втоми домінанта руйнується, розгальмовуються конкуруючі рефлекси і підвищується рівень їх збудження, що призводить до дискоординації діяльності центральної нервової системи. У роботі працівника з’являються зайві, неточні рухи, сповільнюються дії тощо.

 

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 3470 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)