АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова м'язового волокна.

Волокно покрите сарколемою (від 0 %93%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 1 %86%D 1 % 8 C%D 0 %BA%D 0 %B 0 _%D 0 %BC%D 0 %BE%D 0 %B 2 %D 0 %B 0"грец. σαρξ (σαρκός) — м'ясо, плоть і 0 %93%D 1 %80%D 0 %B 5 %D 1 %86%D 1 % 8 C%D 0 %BA%D 0 %B 0 _%D 0 %BC%D 0 %BE%D 0 %B 2 %D 0 %B 0"грец. λέμμα – шкірка), яка складається із двох мембран. Зовнішня базальна мембрана стикується із ретикулярними та тонкими колагеновими волокнами сполучної тканини, що її оточує. Внутрішня мембрана аналогічна 0 % 9 F%D 0 %BB%D 0 %B 0 %D 0 %B 7 %D 0 %BC%D 0 %BE%D 0 %BB%D 0 %B 5 %D 0 %BC%D 0 %B 0&action=edit&redlink=1"плазмолемі усіх тканинних клітин і бере участь у проведенні імпульсів скорочення волокна. Плазмолема утворює систему вузеньких канальців, які пронизують все волокно і зливаються із сарколемою протилежного боку. Таким чином, вся саркоплазма пронизана системою поперечних трубок, Т-системою.

Цитоплазма має спеціальну назву — саркоплазма, структурними компонентами якої є міофібрили (скорочувальний апарат волокна), 0 % 9 E%D 1 %80%D 0 %B 3 %D 0 %B 0 %D 0 %BD%D 0 %B 5 %D 0 %BB%D 0 %B 8"органели, включення,0 %93%D 1 %96%D 0 %B 0 %D 0 %BB%D 0 %BE%D 0 %BF%D 0 %BB%D 0 %B 0 %D 0 %B 7 %D 0 %BC%D 0 %B 0"гіалоплазма.

Численні 0 %AF%D 0 %B 4 %D 1 %80%D 0%BE"ядра м'язового волокна розміщуються на периферії під саркоплазмою. У гіалоплазмі волокна локалізуються добре розвинені 0 % 9 C%D 1 %96%D 1 %82%D 0 %BE%D 1 %85%D 0 %BE%D 0 %BD%D 0 %B 4 %D 1 %80%D 1 %96%D 1 % 8F"мітохондрії (саркосоми), які скупчуються між мікрофібрилами, навколо численних ядер, безпосередньо, під сарколемою. Це ті зони волокна, які потребують значної кількості 0 %90%D 0 %A 2 %D 0 %A 4"АТФ, через це стає зрозумілою висока метаболічна активність скелетних м'язів.

Найінтенсивнішого розвитку досягає агранулярна ендоплазматична сітка (саркоплазматичний ретикулум). Її мембранні елементи розмішуються вздовж саркомерів (частинки, з яких складається волокно й залежить його довжина). Саркоплазматичному ретикулуму притаманна специфічна функція нагромадження 0 %99%D 0 %BE%D 0%BD"йонів 0 % 9 A%D 0 %B 0 %D 0 %BB%D 1 % 8 C%D 1 %86%D 1 %96%D 0 %B 9"кальцію, необхідних при скороченні та розслабленні м'язового волокна. Інші органоїди (гранулярний ендоплазматичний ретикулум, комплекс Гольджі й інші) розвинені слабше та локалізуються біля ядер, на периферії під сарколемою. Ядра можуть розміщуватися у вигляді ланцюжка один за одним, що є в результаті 0 %90%D 0 %BC%D 1 %96%D 1 %82%D 0 %BE%D 0 %B 7"амітотичного поділу— показник реактивного стану м'язового волокна. Кількість ядер коливається від десятка до декількох сотень, вони мають овальну форму. Гетерохроматин у вигляді великих гранул знаходиться у порівняно світлій нуклеоплазмі.

Поміж 0 % 9 C%D 1 %96%D 0 %BE%D 1 %84%D 1 %96%D 0 %B 1 %D 1 %80%D 0 %B 8 %D 0 %BB%D 0 %B 0"міофібрил локалізується значна кількість гранул глікогену (трофічного) включення — матеріалу для синтезу АТФ. У цитоплазмі м'язового волокна містяться 0 %94%D 0 %B 8 %D 1 %85%D 0 %B 0 %D 0 %BD%D 0 %BD%D 1 % 8F"дихальні 0 %A 4 %D 0 %B 5 %D 1 %80%D 0 %BC%D 0 %B 5 %D 0 %BD%D 1%82"ферменти,0 %91%D 1 %96%D 0 %BB%D 0 %BE%D 0%BA"білок, 0 % 9 C%D 1 %96%D 0 %BE%D 0 %B 3 %D 0 %BB%D 0 %BE%D 0 %B 1 %D 1 %96%D 0%BD"міоглобін — аналог 0 %93%D 0 %B 5 %D 0 %BC%D 0 %BE%D 0 %B 3 %D 0 %BB%D 0 %BE%D 0 %B 1 %D 1 %96%D 0%BD"гемоглобіну 0 %95%D 1 %80%D 0 %B 8 %D 1 %82%D 1 %80%D 0 %BE%D 1 %86%D 0 %B 8 %D 1%82"еритроцитів, який також здатний зв'язувати та віддавати кисень. Міоглобін забарвлює м'язові волокна у червоний колір. Залежно від вмісту саркоплазми (а, отже, і міоглобіну), товщини і ферментного складу м'язові волокна поділяють на червоні та білі.

Червоні волокна у саркоплазмі містять велику кількість міоглобіну, численні мітохондрії, багаті на цитохроми, міофібрили у них мають незначну товщину. М'язи, у яких переважають червоні волокна, здатні до тривалішої безперервної активності, оскільки їх саркоплазма добре забезпечує енергетичні потреби.

Білі волокна містять у саркоплазмі менше міоглобіну та мітохондрій, у них більша товщина міофібрил. Білі м'язові волокна здатні скорочуватися швидше, ніж червоні, але вони порівняно швидко втомлюються, тому що не забезпечують структури саркоплазми дос-татньою кількістю енергії.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1009 | Нарушение авторских прав