АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття про термінальні стани.

Термінальний стан – остання стадія життя, в якій виокремлюють наступні етапи вмирання організму: передагонію, термінальну паузу, агонію та клінічну смерть і коли внаслідок дії різноманітних патологічних процесів відбувається різке пригнічення збалансованої дяльності життєвих функцій органів і систем, що підтримують гомеостаз.

Преагонія – початковий етап вмирання організму, який характеризується різким пригнічення функцій центральної нервової системи, дихання та кровообігу з ймовірним розвитком коми. Характерними проявами передагонії є артеріальна гіпотензія, (зниження систолічного АТ менше 60 мм. рт. ст.), частий пульс слабкого наповнення і напруження, неадекватне поверхневе дихання, блідість та ціанотичність шкірних покровів. Цей стан може тривати від декількох годин до декількох діб.

Термінальна пауза - перехідний період між передагонією та агонією, який проявляється різким прискоренням дихання з його подальшою зупинкою, зниженням АТ до нуля та тимчасовим згасанням функції кори головного мозку. Термінальна пауза буває не завжди, здебільшого її спостерігають у разі гострої масивної крововтрати.

Агонія – короткотривалий (декілька хвилин) період, який характеризується активацією ретикулярної формації і вегетативних центрів довгастого мозку (напруження захисно-компенсаторних механізмів, які втратили свою доцільність). Агонія є останнім етапом життя організму, що помирає і клінічно проявляється глибокими рідкими неефективними дихальними рухами, нетривалим підвищенням систолічного артеріального тиску до 90 мм. рт. ст., відновленням свідомості. При цьому АТ дуже швидко знижується до 20 мм. рт. ст., і на тлі наростання гіпоксемії, гіпоксії та декомпенсованого метаболічного ацидозу настає клінічна смерть.

Клінічна смерть - перехідний патологічний стан організму, який прявляється відсутністю його зовнішніх ознаків життєдіяльності (функції ЦНС, дихання та кровообігу) без настання у них незворотніх змін, особливо в тканинах головного мозку. Клінічна смерть, яка зазвичвй не перевищує 4-5 хвилин, є останньою ланкою термінального стану.

При ряді патологічних ситуацій (утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, наїзд автомобілем, странгуляційна асфіксія, інфаркт міокарда тощо) клінічна смерть може спіткати потерпілого несподівано, без попередніх проявів вмирання.

Важливим фактором, що впливає на ефективність реанімації при клінічній смерті, є температура навколишнього середовища та тривалість вмирання. При раптовій зупинці серця клінічна смерть в умовах нормотермії триває до 5 хвилин, при мінусових температурах – до 10 і більше хвилин. Тривалий період вмирання значно погіршує ефективність реанімації, скорочуючи період клінічної смерті.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 928 | Нарушение авторских прав