Зупинка кровообігу та дихання
Дихальна недостатність - патологічний стан організму, який проявляється нездатністю до забезпечення адекватного поступлення для фізіологічних метаболічних потреб кисню, транспортування кров’ю та засвоєння його клітинами і виведення вуглекислого газу.
В залежності від різноманітних етіологічних чинників дихальна недостатність (ДН) поділяється на первинну та вторинну. Згідно поширеній класифікації в основі первинної ДН є порушення функції зовнішнього дихання, що можуть бути викликані наступними патологічними змінами:
1) порушення прохідності дихальних шляхів (западіння язика; обструкція харкотинням шлунковим вмістом, стороннім тілом; ларингоспазм тощо);
2) порушення центральної регуляції дихання (набряк мозку; порушення мозкового кровообігу; травматичні та пухлинні ураження мозку; коматозні стани; менінгіти, енцефаліти; отруєння в т.ч. передозування лікарських препаратів(седативних, наркотиків);
3) порушення активності дихальних м’язів (міастенія, ботулізм, правець, дія м’язових релаксантів тощо);
4) порушення цілості і обмеження рухливості грудної клітки (травматичні ушкодження грудної клітки в т.ч. із розвитком пневмотораксу, гемотораксу; плеврит, мязова дистрофія, кіфосколіоз, ревматоїдний спондиліт, ожиріння, обмеження рухливості діафрагми при парезі кишок тощо);
5) порушення розтяжності (податливості) легень (пневмонії, бронхіоліти, ателектази, пневмосклероз, бронхіальна астма, тромбоемболія легеневої артерії, синдром «шокових легень» тощо);
6) порушення вентиляційно-перфузійних відносин (нерівномірність вентиляції та кровотоку при тривалому проведенні штучної вентиляції легень, набряк легень).
Вторинна дихальна недостатність частіше виникає на тлі неспроможності артеріальної крові вмістити достатній об’єм кисню, порушення клітинного дихання та недостатнього транспортування кисню до тканин.
Характерним проявами дихальної недостатності є гіпоксія та гіпоксемія. Гіпоксія- патологічний стан організму, який проявляється дефіцитом кисню в тканинах. Поняття гіпоксемія включає в себе дефіцит кисню у крові. Гіпоксія виникає при наступних патологічних станах:
· неможливості системи зовнішнього дихання забезпечити поступлення достатньої кількості кисню в артеріальну кров (гіпоксична гіпоксія),
· зменшенні вмісту кисню в артеріальній крові внаслідок анемій, при порушенні функції гемоглобіну або утворенні його патологічних сполук (гемічна гіпоксія),
· неспроможності серцево-судинної системи забезпечувати необхідне переміщення крові по судинах малого та великого кола кровообігу (циркуляторна гіпоксія);
· порушенні процесів окисного фосфорилювання в клітинах різних органів та систем (тканинна гіпоксія).
У свою чергу, гіпоксія може супроводжуватись гіперкапнією та гіпокапнією. Тканина гіпоксія може виникати на фоні гіпероксії (надмірного поступлення кисню). У клінічній практиці найчастіше спостерігаються змішані види порушень газообміну.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 501 | Нарушение авторских прав
|