Учбові цілі. - Ознайомити студентів етіологією, патогенезом, клінічними формами та діагностикою патологічного стирання твердих тканин зубів
- Ознайомити студентів етіологією, патогенезом, клінічними формами та діагностикою патологічного стирання твердих тканин зубів. – 1 рівень.
- Студенти повинні засвоїти:
- Засвоїти етіологію, патогенез, клінічну картину патологічного стирання твердих тканин зубів;
- Знати поняття фізіологічного, затриманого та підвищеного стирання зубів;
- Знати різні клінічні форми патологічного стирання твердих тканин зубів;
- Засвоїти методи дослідження пацієнтів з підвищеним стиранням твердих тканин зубів;
- Знати класифікації патологічного стирання твердих тканин зубів - 2 рівень.
- Студенти повинні вміти:
- Вміти обстежити хворого з підвищеним патологічним стиранням твердих тканин зубів;
- Вміти встановити діагноз;
- Вміти скласти план лікування;
- Вміти провести диференційну діагностику патологічного стирання зубів з іншими захворюваннями твердих тканин зубів;
- Вміти працювати з діагностичними моделями;
- Навчитися діагностувати форми локалізованого підвищеного стирання зубів, планувати лікування в залежності від клінічних проявів при інтактних зубних рядах і часткову відсутність зубів.. – 3 рівень.
- Дати можливість студентам оволодіти навичками:
- препарування твердих тканин зуба при патологічному стиранні;
- вибір методу ортопедичного лікування патологічного стирання зубів при його різних формах та ступенях тяжкості. – 4 рівень.
2.2. Виховальні цілі пов'язані з:
- Сформувати уявлення про патологічне стирання твердих тканин зубів в комплексному розумінні загальної патології організму.
- Навчитись сприймати та розуміти психоемоційний стан хворого на патологічне стирання зубів у суспільстві.
- Формування у студентів професійної компетентності та уміння логічно мислити.
- Формування у студентів принципів медичної етики та деонтології.
- Матеріали доаудіторной самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліни
| Знати
| Вміти
| Анатомія.
Нормальна фізіологія.
Патологічна фізіологія.
Геронтологія.
| 1. Анатомічну будову зубів та зубних рядів.
2. Процеси обміну речовин в організмі.
3. Механізм компенсаторних реакцій організму.
4. Етіологію, патогенез, діагностику, диференційну діагностику та методи ортопедичного лікування.
| 1. Визначити тактику лікаря-ортопеда.
2. Застосувати відомі методи ортопедичного лікування.
| - Вміст теми, граф логічної структури.
Додаток № 1. «Повышенная стираемость зубов (логико-дидактическая структура темы).»
Вміст теми:
Зубы человека являются органом, осуществляющим первичную механическую обработку пищи. Функция зубов определила морфологические особенности их тканей. Коронковая часть зубов состоит из эмали - наиболее прочной к механической нагрузке ткани. Выдерживая большое давление при жевании, эмаль вместе с тем обладает значительной хрупкостью, и не противостоит внезапным нагрузкам в виде удара. Последние приводят к отколу эмали и оголению дентина.
С возрастом изменяется макро- и микроструктура зубов. Физиологическому стиранию подвергаются жевательные бугры, режущие края и контактные поверхности зубов — как временных (молочных), так и постоянных. Стиранию подвергаются контактные пункты, превращаясь в последующем в контактные площадки. Стирание контактных поверхностей обусловливает смещение зубов с сохранением контактов между ними, что предотвращает попадание пищи в межзубные пространства и травмирование межзубных тканей.
Физиологическое стирание зубов - компенсированный, медленно протекающий процесс убыли эмалевого покрова зубов, не переходящий на дентинный слой. Слой твердых тканей зубов, утраченный в результате стирания, увеличивается с возрастом. Возрастные изменения по степени стирания зубов оценивают в баллах.
Отсутствие стирания (0 баллов) - до 16 лет;
Сглаженность бугорков (1 балл) - 16-20 лет;
Появление дентина на бугорках и режущем крае (2 балла) - 20-30 лет;
Стирание жевательной поверхности, при которой эмаль сохраняется в пределах борозд (3 балла) -30-50 лет;
Полное стирание эмали (4 балла) - 50-60 лет;
Отсутствие половины коронки (5 баллов) - 60-70 лет;
Полное стирание коронки до шейки зуба (6 баллов) - старше 70 лет.
Физиологическое стирание зубов является функциональной приспособительной реакцией, т. к. способствует свободному и более плавному скольжению зубных рядов, в результате чего устраняется перегрузка отдельных групп зубов. При возрастной характеристике степени стирания зубов учитывают также индивидуально-типологическую особенность жевания и повышенное стирание на функционально-доминирующей стороне жевания.
Задержанная стираемость зубов - прекращение физиологического стирания зубов приводящая к патологическим деструктивным изменениям в тканях пародонта и пульпы.
Повышенное стирание зубов - прогрессирующий процесс убыли твердых тканей зубов с переходом эмалево-дентинной границы, который сопровождается комплексом изменений эстетического, функционального и морфологического характера в зубных и околозубных тканях, жевательных мышцах и височно-нижнечелюстных суставах.
Стирание зубов происходит под действием различных местных и общих факторов. Существенное влияние на развитие повышенного стирания зубов оказывают эндогенные и экзогенные этиологические факторы. Следует отметить нарушения обмена веществ и гистогенеза, особенности прикуса, глубину резцового перекрытия, потери боковых зубов, возникновение травматических узлов из-за концентрации жевательного давления, нерациональное протезирование, функциональные расстройства центральной нервной системы (парафункции), наличие зубочелюстных аномалий, влияние профессиональных вредностей.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 512 | Нарушение авторских прав
|