АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Деформація судин

Згідно із рівнянням Лапласа (10.5) напруження, які виникають у стінці під час пасивного розширення судин, є пропорційними до радіуса

Тому дрібні судини здатні витримувати вищі значення кров'яного тиску порівняно з крупними артеріями. Але поведінка кровоносних судин не підпорядковується закону Гука і це пов'язано з такими чинниками:

1) деформації судин перевищують межу пружності;

2) гладкі м'язи кровоносних судин у певних межах можуть регулювати напруження у стінках незалежно від кров'яного тиску;

3) тришарова будова стінок судин зумовлює послідовне навантаження шарів з різними фізико-механічними властивостями.

Активне напруження, яке викликається скороченням гладких м'язів, призводить до зменшення кровотоку і збільшення тиску крові у судинах. Тому зв'язок між напруженням s і радіусом судини має більш складний характер (рис. 10.6).

Точки перетину кривої 3 з прямими 1 і 2 відповідають стаціонарним станам — стійким або нестійким. При тиску P ₁ судина знаходиться в стійкому стані. При падінні тиску до Р ₂судина переходить у нестійкий стан, вона звужується, виникає швидкісний напір, який призводить до переходу в стійкий стан. Судина, в результаті, може почати пульсувати.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 461 | Нарушение авторских прав