АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПСИХОЛОГIЯ ЖIНКИ В ПЕРIОД ВАГIТНОСТI ТА ПIСЛЯ ПОЛОГIВ

ТРИВАЛIСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академiчнi години.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити особливостi психiки жiнки пiд час вагiтностi i в пiсляпологовий перiод. Ознайомити студентiв iз принципами психогiгiєнiчної та психопрофiлактичної роботи в мережi жiночих консультацiй та пологових будинкiв.

МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: учбова кiмната.

ОБЛАДНАННЯ ЗАНЯТТЯ: таблицi класифiкацiї темпераментiв, психопатiй, неврозiв. Тематичнi хворi.

Потреба мати дiтей iснує в кожної здорової жiнки i пов'язана з iнстинктом збереження людского роду, доповнюючись чинниками особистого чи морального ряду. Реалiзуючи iнстинкт продовження роду, жiнка знаходить себе у шлюбi i стає щасливою завдяки материнству. Пригнiчення природних бажань (створення сiм'ї, материнства), навiть спричинене професiйним самоутвердженням, егоцентризмом та iн., зумовлює бiологiчнi, психiчнi та моральнi конфлiкти у сiм'ї, суспiльствi.

Вагiтнiсть i пологи є дуже чуттєвим, етапним перiодом у життi жiнки i з точки зору психологiї можуть розглядатися як кризовий стан. Перша вагiтнiсть, як правило, є бiльш важкою за другу. Душевний стан жiнки в цей перiод, психiчнi та психосоматичнi ускладнення вагiтностi та пологiв залежать вiд преморбiдних властивостей особистості (особливостей темпераменту, характеру, стану соматичного та психiчного здоров'я), умов життя, вiд перенесених захворювань та вражень. Iз соцiальних факторiв мають значення професiя, життевий рiвень суспiльства в цiлому i конкретної особистостi, сiмейний статус, взаємовiдносини з чоловiком та iншими членами сiм'ї, юридичнi гарантiї захисту iнтересiв матерi та дитини. Для нормального перебiгу вагiтностi i розвитку здорової дитини необхiдними є не тiльки бiологiчне здоров'я батькiв та гiднi матерiальнi умови, але й спiльнiсть iдеалiв сiм'ї (соцiальних, моральних, професiйних).

Бажана вагiтнiсть для гармонiйної особистостi у сприятливому життєвому середовищi може слугувати джерелом її розвитку та дозрiвання. Окремою проблемою є небажана вагiтнiсть з ворожим до неї ставленням. Деякi жiнки бажають мати дитину як компенсацiю невдалому шлюбу чи своїй самотностi (як ланка, що укрiплює шлюб, здiйснює недосяжнi мрiї матерi), що завжди призводить до наступних невротичних конфлiктiв, психологiчої розплати за егоцентризм. Зустрiчається хибна вагiтнiсть, що викликається невротичними, психогенними факторами (частiше у iстеричних особистостей).

Жiнки, якi мають позашлюбну вагiтнiсть, порiзному переживають цей факт. Однi з них активнi, впевненi у позитивностi ситуації, що склалася, i майбутнього. Iншi - можуть бути пасивними, знаходитися у депресивно-подавленому станi, з iдеями провини та грiховностi; третi - можуть легковажно жити по принципу «нехай, як небудь». Психотерапевтична тактика лiкаря у цих випадках буде рiзною, але за будь-яких умов необхiдно роз'ясняти, що материнство є призначенням жiнки, i воно не може бути ганебним.

Протягом розвитку вагiтностi, частiше при невротичному складi особистостi, у жiнки можуть виникнути психологiчнi проблеми, якi повиннi бути своєчасно виявленi й вiдкорегованi методами психотерапiї.

У першому триместрi можуть виникнути сумнiви, пов'язанi iз втратою жiночностi, привабливостi у взаємовiдносинах з чоловiком, сомато-ендокринними змiнами. Можливий розвиток реактивної депресiї. Пiдвищується чутливiсть до рiзних запахiв, з'являються сонливiсть та втома, невротичнi розлади, часто у виглядi нудоти та блювання.

У другому триместрi можуть актуалiзуватися почутi ранiше зауваження, враження, забобони, якi призводять до появи страхiв та тривожностi за здоров'я майбутньої дитини (можливiсть вад розвитку, спадкових хвороб) - це так званi ситуацiйнi страхи чи боязнь очiкування.

Пiд кiнець вагiтностi приєднуються страхи, пов'язанi з майбутнiми пологами: страх невiдомостi, смертi, рiзних ускладнень (розриву промежини, накладання швiв, крововтрати, хвороб дитини), нездатностi до материнства, своєї невправностi та iн. Реалiзується рефлекс, що закрiпився у людства, при якому пологи пов'язуються iз болем. В цей перiод у деяких може виникнути стан психомоторного збудження, звуженої свiдомостi, у випадку яких необхiдна як психiатрична, так i психотерапевтична допомога.

Сучасними дослiдженнями встановлено, що домiнуючими факторами формування больового синдрому при пологах є негативнi емоцiї, страх, тривога за сприятливий наслiдок пологiв, у комплексi з реакцiєю на периферiйнi подразнення. З 1920 року в країнi використовується методична розробка знеболення пологiв за принципами вчення I.П.Павлова з використанням сугестивних та гiпнотичних методiв (К.I. Платонов). Метою методу є: досягти активної та свiдомої участi жiнки у пологах, усунути негативнi емоцiї, в першу чергу - емоцiю страху, та виявити новi радiснi емоцiї у зв'язку з материнством, також запевнити жiнку в безболiсностi та безпечностi пологiв, як нормального фiзiологiчного акту.

Основнi правила психопрофiлактики болей при пологах:

1.Позбавлення жiнки - майбутньої матерi вiд незнання. За допомогою лекцiй, документованих анатомiчними малюнками, моделями та кiнофiльмами про пологи, створюється реальне враження про пологи.

2. Курси iндивiдуальної та групової психотерапiї в поєднаннi iз загальноседативними заходами (аутогенне тренування, рацiональна психотерапiя, гiпноз, лiкарськi препарати) з метою зниження рiвня тривоги, виховання активностi, наполегливостi, полегшення самопочуття при ускладнених пологах.

3. Заняття психогiгiєнiчною гiмнастикою, яка мiстить вправи по укрiпленню стiнок тазу, м'язової релаксацiї, регулювання дихання.

4. Засвоєння методiв знеболення, якi складаються iз психологiчних, рухових та дихальних компонентiв i полягають у вивченнi засобiв економної витрати сил, седативного типу дихання та декiлькох варiантiв анальгезуючих самомасажу i пальпацiї.

У нашiй країнi охорона здоров'я матерi та дитини, особливо охорона перiоду вагiтностi, передбачається рядом законодавчих актiв. Кожна жiнка знаходиться пiд диспансерним наглядом. Психогiгiєнiчнi та психопрофiлактичнi заходи послiдовно роздiленi мiж жiночою консультацiєю та пологодопомiжними закладами i повиннi проводитися iз дотриманням етичних норм i всiх принципiв медичної деонтологiї. Допологова психопрофiлактична пiдготовка включає загальну пiдготовку, що починається iз першого вiдвiдування жiночої консультацiї, та спецiальну, що проводиться пiд час допологової вiдпустки.

Психопрофiлактику поєднують зi спецiальними фiзичними вправами для кожного перiоду вагiтностi.

У пiсляпологовому перiодi у бiльшостi жiнок спостерiгається пiдвищена психiчна лабiльнiсть, яка зумовлена соматоендокринними змiнами. Можуть виникати стани легкої депресiї зi «сльозливими днями», невмотивованою стурбованiстю про дитину, iнших членiв сiм'ї або надмiрна ейфорiя iз запереченням свого фiзичного виснаження та необхiдностi спокою. Сiм'ю породiллi необхiдно попередити щодо коректного ставлення до таких станiв, якi зникають зазвичай при вiдновленнi гормональної рiвноваги.

До небезпечних пiсляпологових ускладнень належать так званi «психози лактацiї», або пiсляпологовi психози. Вони виникають на 3-8-й день пiсля пологiв i супроводжуються станом збудження, недовiри, хибної iнтерпретацiї окремих фактiв, появою егоїзму, галюцинацiями, агресивними дiями по вiдношенню до своєї дитини, тяжкими депресiями та суїцидальними спробами. Пiсля виписки з пологового будинку такi жiнки можуть скаржитися на слабкiсть, безсоння, загальне погане самопочуття, страхи. Як правило, вони безпораднi i дезорганiзованi, не можуть як слiд доглядати за дитиною. Такi стани потребують негайного психiатричного лiкування.

З метою попередження пiсляпологових ускладнень акушерсько-гiнекологiчна служба проводить так званий пiсляпологовий патронаж, коли в домашнiх умовах здiйснюється контроль за iнволюцiєю матки, проводяться роз'яснювальнi бесiди з приводу фiзiологiчного та психологiчного стану жiнки iз корекцiєю проблем, що виникають. У цей час жiнку вдома вiдвiдує лiкар-педiатр, контролюючи стан дитини, пояснюючи та навчаючи матiр правильному догляду за ним.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 524 | Нарушение авторских прав