| ДЕОНТОЛОГIЯ ВЗАЄМОСТОСУНКІВ МЕДИЧНИХ ПРАЦIВНИКIВВажливою проблемою є нейтралiзацiя деяких негативних сторiн диференціації медицини на спецiальностi. Лiкар, зрозумiло, не може мати рiвнi знання усiх роздiлiв медицини, тому необхiднi своєчаснi консуль тацiї з лiкарями iнших спецiальностей. Якщо виявляються помилки лiкарiв, якi ранiше спостерiгали хворого, то в присутностi хворого обговорювати цi помилки абсолютно неприпустимо. Їх треба виправляти конструктивно, з великим тактом i, звичайно, не бiля лiжка хворого. Розмови мiж лiкарями повиннi завжди базуватися на взаємоповазi i взаємодопомозi. Недопустимi критичнi зауваження консультанта в адресу лiкуючого лiкаря в присутностi хворого або проведення консультацiї за вiдсутностi лiкуючого лiкаря. Не можна говорити хворому, що його ранiше лiкували неправильно; - цим можна пiдiрвати вiру в медицину взагалi. Бiльш деонтологiчною є консультацiя не хворого, а лiкаря. Стосунки мiж лiкарями, сестрами, молодшими медпрацiвниками повиннi бути бездоганними i базуватися на абсолютнiй взаємнiй довiрi. Недозволено до сестер звертатися на «ти» i робити їм заува ження в присутностi хворого. В очах хворих це знижує авторитет лiкувального закладу. Неприязнiсть i зарозумiлiсть керiвника, низь копоклонництво i догiдливiсть пiдлеглих виключають можливiсть вип равлення помилок i прогресу в роботi. 
 Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 572 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |