СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИДІЛЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗМУ.
В процесі життєдіяльності в організмі людини і тварин утворюється значна кількість продуктів розпаду органічних сполук (метаболітів), частина яких не використовується клітинами і може бути шкідлива для них. Ці продукти розпаду обов’язково повинні бути видалені з організму.
Метаболіти, які утворюються в результаті обміну речовин і виділяються з організму, отримали назву екскретів, а органи, які сприяють виведенню їх в оточуюче середовище, - екскреторних, або видільних. До видільних органів людини і тварин належать: легені, шлунково-кишковий тракт, шкіра та нирки.
Легені сприяють виділенню в оточуюче середовище СО2 і води у вигляді пари.
Шлунково-кишковий тракт забезпечує виділення невеликої кількості води, жовчних кислот, пігментів, холестерину, деяких лікарських речовин, солей важких металів та неперетравлених рештків їжі у вигляді калових мас.
Шкіра виконує екскреторну функцію за рахунок наявності потових і сальних залоз. Потові залози виділяють піт, до складу якого входять вода, солі, сечовина, сечова кислота, креатин та деякі інші сполуки.
Основним органом екскреції є нирки, які виводять з сечею більшу частину кінцевих продуктів обміну, головним чином азотистого, сечовину, аміак, креатинін і ін.
СЕЧОВІ ОРГАНИ, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.
З огляду на те що сечові органи та статеві органи мають спільні джерела розвитку, перебувають у тісному топографо-анатомічному зв'язку, а деякі частини їх є одночасно шляхом сечовим і статевим, їх описують звичайно разом.
До сечових органів належить нирка, основна функція якої — виділення з організму сечі, що є продуктом обміну речовин. Крім того, сюди відносять органи, які виводять сечу назовні: сечовід, сечовий міхур та сечівник (5.10) (5.11) (5.02) (5.03).
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 837 | Нарушение авторских прав
|