АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміст теми. Дискусія – це обговорення якого-небудь питання, яке містить неодноразову відповідь.

Прочитайте:
  1. I. Актуальність теми.
  2. IV. Зміст навчального матеріалу
  3. IV. Зміст навчального матеріалу
  4. IV. Зміст навчального матеріалу
  5. IV. Зміст навчального матеріалу
  6. IV. Зміст навчального матеріалу
  7. IV. Зміст начального матеріалу
  8. V. Зміст теми заняття.
  9. VI. ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ
  10. Актуальність теми.

Дискусія – це обговорення якого-небудь питання, яке містить неодноразову відповідь.

Найголовніше в дискусії – переконати опонентів і слухачів у правильності ваших поглядів.

Усі промовці намагатимуться залучити на свій бік якомога більшу кількість людей, тому дискусія завжди має характер змагання.

 
 

 


кожен учасник дискусії висловлює, обґрунтовує свій погляд на обговорюване питання;

 

промовці обмінюються репліками: на цьому етапі присутні мають можливість ставити запитання;

 

останнє слово промовців.

 

Перший етап: формування та обґрунтування власного бачення проблеми – це половина виграної битви. Викласти власний погляд чітко і зрозуміло упродовж обмеженого часу є справжнім мистецтвом

 

 


1. володіти усним мовленням;

2. намагатись чітко розповідати, а не читати з написаного;

3. тримати здоровий контакт з аудиторією; утримувати контакт допоможуть такі фрази: Ви розумієте? Ви також помітили що…. Разом ми повинні зробити вибір тощо.

4. думку висловлювати, використовуючи прості речення і стосуються суті проблеми.

 

 

       
   
Актуальність проблеми
 
 

 

 


1. бути обізнаним з темою дискусії;

2. ознайомитись з необхідною літературою, документами, які знадобляться вам під час дискусії;

3. поспілкуватись з людьми (колегами) з даного питання

 

       
   
Аргументація
 
 

 

 


1. аргументи мають бути переконливими, стосуватися суті справи;

2. демонструвати причинно-наслідкові зв’язки;

3. використовуйте такі словосполучення: Ви й досі не відповіли на моє запитання… Я так розумію, що Ви й досі не визнали факту, що… Чи не були б Ви так люб’язні відповісти…

 

 

       
   
Сприйняття присутніх
 
 

 


1. бути доброзичливим і відвертим;

2. не применшувати своїх можливостей, але й не перебільшувати їх;

3. залишитися діловим, не ображаючи при цьому інших;

4. не ставитись зверхньо до опонента, присутніх;

5. демонструвати інтерес до свого опонента, поважати його думки, навіть якщо вони протилежні.

 

Другий етап:обмін аргументами й запитання опонента чи присутніх

 
 

 

 


якщо опонент помилився, негайно реагуйте, коректно:

- поясніть, будь ласка…

- наведіть, будь ласка, конкретні приклади…

не варто перебивати часто, обмежитись лише тими випадками, котрі матимуть вплив

 

 
 

 

 


Ви знаєте, що відповісти. Залишаєтесь спокійними, даєте конкретні і вичерпну відповідь. Скористайтесь почуттям гумору.

 

Ви не знаєте відповіді:

здивування: Невже я недостатньо зрозуміло пояснюю.

 

з обуренням: Отже, Ви хочете сказати, що Вам нічого не відомо

затримувальна тактика: можливо, Ви дасте мені закінчити думку? Я ще раз повернулася до Вашого запитання

наступальний маневр: Я б хотіла, щоб Ви вислухали мене до кінця.

 
 

 

 


кожному із опонентів надається ще раз висловитись щодо обраної проблеми; ще раз наголосити на суті обговорюваного питання

 

 

 
 

 


неуважне слухання опонента; (розмова з сусідом, читання документа)

невиразне мовлення (нечіткість; швидкий чи повільний темп мовлення; намагання присутніх довгими складними реченнями);

відхилення від теми (виступ не по суті справи, невміння відрізнити головне від другорядного);

 

занадто емоційна поведінка;

 

негнучкість (дотримання своїх звичок; невміння думати й діяти по-іншому);

 

дріб’язковість (спекуляція на дрібницях; прагнення за будь-яких умов отримати перемогу; постійне врахування незначних помилок опонента;

 

незнання норм літературної мови (поширення усталеного наголосу, неправильна вимова звуків і звукосполучень; вживання скандальних слів; неправильна побудова речень);

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 426 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.006 сек.)