АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Паращитовидні, зобна і надниркові залози

Паращитовидні залози розміщені на задній поверхні щитовидної за­лози у вигляді чотирьох маленьких тілець овальної форми. Загальна вага їх всього 0,1—0,13 г. Зовні вони вкриті сполучнотканинною оболонкою. Довгий час ці залозки вважали складовими частинами щитовидної залози і тому при видаленні переродженої щитовидної залози нерідко видалялись Паращитовидні. Видалення всіх чотирьох залозок спричиняє смерть при сильних судорогах.

Дослідами на тваринах встановлено, що тільця — це окремі залози, видалення яких веде до різкого підвищення збудливості нервової системи, спричиняє сильні судороги всіх м’язів, у тому числі й дихальних, внаслідок чого настає смерть від задухи. Встановлено також, що після видалення паращитовидних залоз різко зменшується кількість кальцію в крові. Якщо ввести в кров солі кальцію, то судороги припиняються.

Паращитовидні залози виділяють у кров особливий гормон, який називається паратгормоном (або паратиреоїдином). Хімічний склад його ще невідомий. Паратгормон підтримує вміст кальцію в крові на нормальному рівні, регулює відкладання кальцію в кістках і сприяє зв’язуванню кальцію білками та фосфатами.

У дітей паращитовидні залози ростуть повільно. У перші два роки життя вони мало активні, далі активність їх поступово розви­вається, а повністю починають функціонувати вони лише в період змужнілості. Під впливом паратгормона в дітей відбувається окостеніння скелета.

Гіперфункція паращитовидних залоз спричиняє надмірне окостеніння, підвищення вмісту кальцію в крові, тимчасове підвищення збудливості великих півкуль головного мозку, а потім гальмування. При гіпофункції паращито­видних залоз у дітей (рідше і в дорослих) спостерігається захворювання — тетанія, при якій з’являються судороги м’язів передпліччя, глотки і дихальних м’язів. Спостерігаються й інші явища: розм’якшення кісток, випадання волосся, руйнування зубів, схуднення, м’язова і розумова млявість. Гіпофункція паращитовидних залоз може з’явитись після інфекційних захворювань (скарлатини, висипного тифу, дифтерії та ін.).

Зобна (вилочкова) залоза міститься в грудній порожнині зразу за грудниною, зверху вона прилягає до трахеї, внизу — до аорти. Функція зобної залози досі ще цілком не з’ясована, гормон її в чистому вигляді не виділено. Проте встановлено, що вона значно впливає на ріст організму і обмін кальцію, затримуючи солі кальцію в кістковій тканині. Недостатній ЇЇ розви­ток спричиняє сповільнення росту і порушення розвитку кісткової тканини (кістки стають крихкими, викривляються і легко ламаються).

Зобна залоза пригнічує розвиток статевих залоз, які в дітей молодшого віку перебувають у стадії бездіяльності. Після її видалення відбувається сильний ріст статевих залоз. Крім того, вона впливає на обмін речовин у ростучому організмі, зменшує кров’яний тиск, підсилює процес утворення білих кров’яних тілець, впливає, на функцію інших залоз внутрішньої секреції. Найбільше значення має зобна залоза в перші шість років життя. З початком періоду статевого дозрівання вона поступово зменшується і замінюється жировою тканиною. В 40 років вона має таку вагу, як у новонародженої дитини.

Надниркові залози розміщені над нирками, з якими вони зв’язані лише прошарком пухкої сполучної тканини. За своїм походженням, будовою і функціями ці залози є цілком самостійними органами. У новонародженої дитини вага обох надниркових залоз відносно велика — 6—8 г, в 1—2-річної дитини — 5г, 3—5-річної — 5,5 г, 6—10-річної — 7г, 11—15-річної — 8,5 г, 16—20-річної людини — 10 г, у дорослої — 14—15 г.

Кожна надниркова залоза складається з двох шарів: зовнішнього — корового і внутрішнього — мозкового. Обидва шари відрізняються між собою як за походженням, так і за будовою та функціями.

У новонародженої дитини коровий шар більш розвинений, ніж мозковий. З восьми років ріст мозкового шару значно підсилюється, у дорослої людини обидва шари приблизно однакові, а в літніх людей мозковий шар удвічі більший за коровий. У людей похилого віку надниркові залози атрофуються.

Функція надниркових залоз підсилюється з початком статевого дозрівання. Частина статевих гормонів виробляється в коровому шарі надниркових залоз. Тому порушення функції кори надниркових залоз відбивається на статевому розвитку. Гіперфункція кори надниркових залоз супроводжується передчасним утворенням статевих гормонів, що викликає ранню статеву зрілість. Відомі випадки у 4—6-річних хлопчиків виростання бороди, появи статевого потягу і розвитку статевих органів. Описані також випадки настання менструацій у 2-річних дівчаток. При гіперфункції кори надниркових залоз іноді у дорослих жінок з’являються вторинні чоловічі статеві ознаки, а в чоловіків розростаються грудні залози і атрофуються статеві органи.

Гормони корового шару надниркових залоз — кортикостероїди — регулюють білковий, вуглеводний і водно-сольовий обмін, беруть участь в рості організму, в обміні речовин під час м’язової діяльності, в регуляції вмісту лейкоцитів у крові.

Мозковий шар надниркових залоз виділяє гормон адреналін, хімічний склад якого добре вивчено і тепер його виготовляють у промисловості. Адреналін впливає майже на всі функції організму так само, як і симпатична нервова система. Він збуджує симпатичну нервову систему. В малих дозах адреналін збуджує розумову діяльність, а в великих — гальмує.

Під впливом адреналіну підсилюються і прискорюються скорочення серця, звужуються судини (крім судин серця та мозкових судин), внаслідок чого підвищується кров’яний тиск. Адреналін пригнічує перистальтику кишечника, а діючи на поперечносмугасті м’язи, підвищує їх працездатність. На вуглеводний обмін адреналін діє протилежно до інсуліну — гормона підшлункової залози. Під впливом адреналіну глікоген печінки перетворюється в глюкозу і надходить у кров.

Надходження адреналіну в кров особливо підсилюється при різких емоціях (гніві, страху, хвилюванні тощо). Це свідчить про вплив кори півкуль головного мозку на діяльність надниркових залоз.

При гіпофункції надниркових залоз у дитини виникає загальна слабість, пригнічений стан, нерухомість, іноді сильний біль в животі, блювання, холонуть кінцівки. У дорослої людини гіпофункція надниркових залоз спричиняє захворювання — аддісонову (бронзову) хворобу. При цьому захворюванні різко падає кров’яний тиск, дуже ослаблюються м’язи, шкіра набуває бронзового забарвлення, хворий худне, втрачає апетит. Хвороба закінчується смертю. Основною причиною цих розладів є розлади вуглеводного та сольового обміну, а також порушення співвідношення між-кількістю калію і натрію в організмі.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 800 | Нарушение авторских прав