АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вогнищеві кістозні ураження печінки.

Прості кісти печінки, як звичайно, виникають внаслідок аномалії розвитку жовчних проток. Їх розміри можуть коливатися від 1 мм до 10 см, досить часто вони можуть бути множинними.

Множинні кісти печінки також є проявом полікістозної хвороби печінки, яка приблизно в 50% випадків поєднується з кістозною хворобою нирок. Кісти також можуть визначатись і в підшлунковій залозі.

Ехоознаками простої кісти є: чітко окреслені стінки, які є настільки тонкими, що їх товщину не вдається визначити, анехогенний вміст і виразне акустичне підсилення позаду задньої стінки, форма сферична або наближена до такої (мал. 6).

Будь-яке відхилення від типових ультразвукових ознак простої кісти повинно викликати підозру та потребує додаткового обстеження.

Ехінококоз (ехінококові кісти) печінки.

Паразитарне захворювання, яке часто трапляється в тих географічних місцях, де вирощують овець. Остаточним господарем глиста Echinococcus granulosus є собака, проміжними – вівці, велика рогата худоба, людина. Потрапивши в організм проміжного господаря, паразит через стінку кишки з плином крові портальною веною потрапляє в печінку (або ще далі), де розвивається в кісту. Кісти в печінці збільшуються щороку приблизно на 1 см та можуть досягати гігантських розмірів (20 см і більше). Типовими ехоознаками ехінококозу печінки є: одна або декілька кіст у вигляді анехогенних утворів з дистальним акустичним підсиленням, помірно потовщеними стінками з подвійним контуром за рахунок внутрішньої гермінативної мембрани. Нерідко всередині кіст визначаються перегородки різної форми та розмірів, які є стінками дочірніх кіст (мал. 7). З часом, стінка кісти може зазнавати звапнення.

Абсцес печінки (запальні кісти печінки).

Абсцеси печінки виникають,як ускладнення висхідного холангіту, портальної піємії, генералізованої бактеріємії. Розмір та кількість абсцесів залежать від причини. Частіше абсцеси розташовані в правій частці печінки, ближче до передньої поверхні.

Зазвичай, на ехограмах абсцес має вигляд рідинної структури округлої форми з нерівномірно потовщеною ехогенною стінкою. Внутрішній вміст має різну ступінь ехогенності і може навіть перевищувати ехогенність паренхіми печінки, але завжди визначається дистальне акустичне підсилення, що вказує на наявність рідини. (мал.8).

Травматичні кісти печінки (гематома, білома, серома).

Травматичні кісти печінки виникають як наслідок тупої травми живота або, рідше як наслідок інвазивних втручань (біопсія, ЧЧХГ).

Ехографічна картина гематоми печінки залежить від часу її існування. На ранніх стадіях гематома має вигляд ехогенної ділянки всередині печінки. Протягом наступних днів вона розріджується та набуває вигляду кісти: анехогенне утворення с дистальним акустичним підсиленням. В подальшому, ехогенність внутрішнього вмісту може змінюватись. Як наслідок, може залишитись рубець у вигляді ехогенного вогнища або накопичення рідини у вигляді простої кісти (серома).

Сероми та біломи за своєю ехографічною картиною не відрізняються від простих кіст печінки. Основною диференціально-діагностичною ознакою є анамнестичні дані про перенесену травму.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1208 | Нарушение авторских прав