АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ехоанатомія біліарної системи.

Прочитайте:
  1. Анатомо- фізіологічна характеристика ендокринної системи. Гормони як біологічно-активні речовини.
  2. Анатомо-фізіологічна характеристика вегетативної нервної системи.
  3. Будова автономної нервової системи.
  4. Будова і функції парасимпатичної нервової системи.
  5. Будова і функції симпатичної нервової системи.
  6. БУДОВА І ФУНКЦІЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. СПИННИЙ МОЗОК
  7. Будова симпатичної нервової системи.
  8. Будова та функції дихальної системи. Наслідки паталогії.
  9. Будова та функції центральної нервової системи.
  10. Вступ до нозології. Захворювання кровотворної системи.

На ехограмах жовчний міхур має вигляд анехогенного утвору овальної або грушоподібної форми, розташованої в ямці, яка сформована зєднанням правої та лівої часток печінки. В жовчному міхурі виділяють наступні відділи: дно, тіло, шийка (в тому числі – «кишеня Гартмана» - розширення в шийковому відділі жовчного міхура). Локалізація дна жовчного міхура може змінюватись, проте шийка і тіло майже завжди містяться в зоні воріт печінки і основної міжчасткової щілини печінки. Інколи жовчний міхур може перегинатись і тоді при обстеженні в ньому зявляється видимість перегородки. (мал. 12). Стінка жовчного міхура візуалізується як тонка ехогенна лінійна структура. Позаду зображення жовчного міхура визначається ефект акустичного підсилення, як за всіма структурами, що містять рідину.

Середні розміри жовчного міхура у дорослих складають: довжина 6-10 см; діаметр – до 3 см; товщина стінки – менше 3 мм.

Жовчні протоки за анатомо-функціональними ознаками поділяються на внутрішньопечінкові та позапечінкові. До внутрішньопечінкових протоків належать часточкові, субсегментарні, сегментарні та часткові. Позапечінкові протоки включають загальну печінкову, загальну жовчну та міхурову протоки. Внутрішньопечінкові протоки містяться в портальних тріадах разом з портальними венами та печінковими артеріями. Основна права і ліва печінкові протоки супроводжують основну праву і ліву портальні вени у ворота печінки, де зєднуються і формують позапечінкову загальну печінкову протоку, котора розташована спереду від правої портальної вени. При зєднанні загальної печінкової протоки та міхурової протоки утворюється загальна жовчна протока, яка розташована спереду від портальної вени. При ультразвуковому дослідженні в нормі візуалізуються тільки основні печінкові протоки, загальна печінкова та загальна довчна протоки у вигляді трубчастих утворів з ехогенними стінками. Діаметр основних печінкових та загальної печінкової проток не перевищує 2 – 3 мм, загальної жовчної протоки – 6 мм. Після холецистектомії діаметр загальної жовчної протоки може збільшуватись до 8-10 мм.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 442 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)