АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Діагностика. 5.1. Для призначення адекватного лікування з’ясовують генез анемії.

5.1. Для призначення адекватного лікування з’ясовують генез анемії.

5.2. Зниження концентрації гемоглобіну не є доказом залізодефіциту,

тому проводять додаткове обстеження.

5.3. Лабораторні ознаки залізодефіциту:

- мікроцитоз еритроцитів (зазвичай у поєднанні з анізо- та пойкілоцитозом);

- гіпохромія еритроцитів (колірний показник <0,86);

- зниження середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (<27 пг);

- зниження середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (<33%);

- зниження середнього об’єму еритроцитів (<80 мкм3);

- зниження сироваткового заліза (<12,5 мкмоль/л);

- зменшення концентрації феритину сироватки (<13 мкг/л);

- підвищення загальної залізозв’язувальної здатності сироватки

(>85 мкмоль/л);

- зниження насичення трансферину залізом (<15%);

- підвищення вмісту протопорфіринів у еритроцитах (<90 мкмоль/л).

5.4. Залежно від можливостей лабораторії закладу охорони здоров’я, в якому спостерігається вагітна, додаткове обстеження для виявлення залізодефіциту може включити від двох до десяти з вищеперелічених тестів. Обов’язковими є визначення колірного показника та виявлення мікроцитозу у мазку крові (найпростіші та найдоступніші методи). Бажано також визначати концентрацію сироваткового заліза.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 428 | Нарушение авторских прав