 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Лікування. 7.1. Основою лікування ЗДА є призначення препаратів заліза.7.1. Основою лікування ЗДА є призначення препаратів заліза. 7.2. Показання до призначення препаратів заліза під час вагітності (С) – середній, тяжкий та дуже тяжкий ступені анемії. 7.3. Принципи феротерапії. 7.3.1. Усунути, за можливості, причину залізодефіциту (кровотечі шлункові, кишкові, носові, з пологових шляхів, гематурію, порушення згортувальної системи крові тощо). 7.3.2. Препарати заліза (див. додаток), незалежно від ступеня тяжкості анемії, призначати per os. Винятки становлять лише випадки, коли внутрішнє вживання залізомістких препаратів є протипоказаним (див. нижче п. 7.3.8). 7.3.3. Пероральні препарати заліза поділяються на іонні та неіонні. Серед іонних препаратів перевагу слід віддавати тим, що містять двовалентне залізо, біодоступність якого значно вища, ніж тривалентного. 7.3.4. Серед сполук двовалентного заліза найкраще всмоктуються (у порядку зменшення): сульфат, глюконат, хлорид, фумарат. 7.3.5. Лікувальна добова доза заліза елементарного при пероральному застосуванні має становити 2 мг/кг маси тіла (у середньому 100-200 мг/доб). 7.3.6. Застосовувати препарати з високим вмістом заліза (1-2 таблетки відповідають добовій потребі) і сповільненим його вивільненням (ретардні форми, slow release), що дозволяє стабільніше підтримувати достатню концентрацію заліза сироватки та зменшити кількість гастроінтестинальних побічних ефектів (А). 7.3.7. Доцільно застосовувати комбіновані препарати, додаткові компоненти яких: - перешкоджають окисленню двовалентного заліза у тривалентне (аскорбінова, янтарна, щавлева кислоти); - сприяють всмоктуванню заліза в кишечнику (амінокислоти, поліпептиди, фруктоза); -запобігають подразнювальній дії іонів заліза на слизову оболонку травного тракту (мукопротеоза); - зменшують прооксидантну дію двовалентного заліза в організмі (аскорбінова кислота, інші антиоксиданти); - підтримують щіткову кайму слизової оболонки тонкого кишечника в активному стані (фолієва кислота). 7.3.8. Протипоказання до прийому препаратів заліза per os: - непереносність заліза (постійна нудота, блювання, діарея); - стан після резекції тонкого кишечника; - ентерит; - синдром мальабсорбції; - загострення виразкової хвороби, неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона. 7.3.9. За наявності протипоказань до прийому заліза per or призначають парентеральні препарати (В), які містять тривалентне залізо. У разі парентерального застосування добова доза заліза елементарного не повинна перевищувати 100 мг. 7.3.10. При проведенні феротерапії, особливо парентеральними препаратами, слід ретельно стежити за можливими побічними ефектами залізомістких засобів. Побічні ефекти пероральних препаратів заліза: - нудота; - біль в епігастральній ділянці; - діарея; - закріп; - нетяжкі алергічні реакції (шкірні висипи тощо). Побічні дії парентеральних препаратів заліза: - артеріальна гіпотензія; - артралгія; - збільшення лімфатичних вузлів; - лихоманка; - головний біль; - запаморочення; - інфільтрати на місці ін’єкцій; - анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок. 7.4. У випадках резистентної до монотерапії залізом ЗДА додатково призначають людський рекомбінантний еритропоетин (В). 7.5. Якщо у пізньому терміні вагітності (≥37 тижнів) має місце тяжка симптомна анемія, розглядається питання щодо трансфузії еритроцитарної маси або відмитих еритроцитів.
8. Тактика ведення вагітності та пологів. ЗДА не впливає на тактику ведення вагітності та пологів.
9. Прикінцеві положення. Упродовж останнього десятиліття на підставі результатів великих контрольованих клінічних досліджень, виконаних з дотриманням вимог та принципів доказової медицини, істотним чином переглянуто клінічне значення ЗДА у вагітних, ставлення до запобігання та лікування цієї патології. · Помірне зниження концентрації гемоглобіну асоціюється з кращими наслідками пологів для плода у порівнянні з нормальним рівнем гемоглобіну (≥ 110 г/л) (А). · Додаткове призначення заліза вагітним жінкам веде до підвищення рівня феритину та сироваткового заліза, зниження частоти анемії у пізні терміни вагітності, але не впливає на перебіг вагітності та пологів, стан плода і новонародженого (не змінюється частота прееклампсії, кровотеч під час вагітності та після пологів, передчасних пологів, інфекційно-запальних ускладнень у матері; не змінюються частота народження дітей з низькою масою, мертвонароджень, неонатальної захворюваності й смертності) (А). · На сьогодні не доведено шкідливість рутинного додаткового прийому заліза вагітними, які мають повноцінне харчування, проте відсутність істотної користі є безсумнівною (А). · Анемія легкого та середнього ступеня зазвичай не спричиняє погіршення стану вагітної, а підвищення концентрації гемоглобіну в результаті прийому заліза не веде до суб’єктивного поліпшення самопочуття. · Тяжка анемія (Hb<70 г/л) дуже негативно впливає на стан матері та плода, призводить до порушення функцій нервової, серцево-судинної, імунної та інших систем організму, збільшення частоти передчасних пологів, післяродових інфекційно-запальних захворювань, затримки росту плода, асфіксії новонароджених та родової травми, а тому потребує лікування. · Підкреслюється, що саме лише зниження концентрації гемоглобіну нижче від нормального рівня (<110 г/л) не може вважатися доказом дефіциту заліза в організмі вагітної і бути підставою для призначення лікування. З’ясування наявності залізодефіциту вимагає додаткового обстеження (сироваткове залізо, залізозв’язувальна здатність сироватки, вміст феритину, мікроцити у мазка крові тощо – див. п. 5.3).
Фолієводефіцитна анемія Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 403 | Нарушение авторских прав |