АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування. У разі тромбоемболії головного стовбура легеневої артерії життя хворого може врятувати екстрена торакотомія

Прочитайте:
  1. Догляд за хворими під час лікування.
  2. Застосування манітолу на різних етапах лікування.
  3. Значення вивчення патогенезу для лікування.
  4. Ішемічна хвороба серця. Профілактика і лікування.
  5. Культуральний, імунофлюоресцентний, імуноферментний метод, тест на уреазу – через 2-3 тижні після лікування; ПЛР — через 3-4 тижні після лікування.
  6. Лікування.
  7. Лікування.
  8. Лікування.
  9. Лікування.

У разі тромбоемболії головного стовбура легеневої артерії життя хворого може врятувати екстрена торакотомія, емболектомія з артерії (операція Тренделенбурга). Успіх таких операцій надто незначний, більшість хворих помирають.

При тромбоінфарктній пневмонії головним методом патогенетич-ної терапії є призначення хворим антикоагулянтів (гепарин, фенілін, стрептаза), антибактеріальних препаратів, фізіотерапевтичних методів лікування.

Профілактика флеботромбозу і тромбоемболії легеневої артерії полягає в активному веденні хворого в післяопераційний період – ранні рухи (ЛФК) і вставання, профілактичне призначення антикоагулянтів з першого післяопераційного дня, туге бинтування нижніх кінцівок тощо.

 

 

Хронічний дерматит і екзему лікують сумісно з дерматологом. Призначають заспокійливі і десенсибілізуючі препарати (хлорид каль-цію, бромід натрію, димедрол, супрастин, кортикостероїди та ін.).

В цілях покращення мікроциркуляції, зменшення набряків і підви-щення проникності капілярів застосовують глівенол, венорутон, трок-севазин, антикоагулянти в малих дозах.

В цілях розм’якшення інфільтратів застосовують венорутонову і троксевазинову мазі.

Для очищення виразок застосовують ультразвук, лазер, оксибароте-рапію. Перев’язки роблять з ферментними препаратами (трипсин, террілітин, іруксол, стрептаза та ін.). на гранулюючі виразки накла-дають пов’язки з мазями, які прискорюють епітелізацію, а також застосовують аерозолі (олазоль, вульносан, пантенат та ін.). в ком-плексному лікуванні виразок застосовують також фізіотерапію, грязєві аплікації, судиннозвужуючі засоби та антикоагулянти (папаверин, но-шпа, компламін, гепарин).

Основні показання до хірургічного лікування посттромбо-флебітичного синдрому є клапана недостатність підшкірних вен з регургітацією крові, незагоюючі виразки, кровотеча, рецидиви розши-рення підшкірних вен.

Найменш травматичною, нескладною і найбільш ефективною опера-цією є флебектомія підшкірних вен.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 472 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)