Плин в’язкої рідини. Ньютонівські і неньютонівські рідини. Кров.
При перебігу реальної рідини окремі шари її впливають один на одного з силами, дотичними до шарів. Це явище називають внутрішнім тертям або в'язкістю.
Розглянемо плин в'язкої рідини між двома твердими пластинками, з яких нижня нерухома, а верхня рухається зі швидкістю Vв. Умовно уявимо рідину у вигляді декількох шарів 1, 2, 3 і т. д. Шар, що «прилип» до дна, – нерухомий. У міру віддалення від дна (нижня пластинка) шари рідини мають все більші швидкості, максимальна швидкість буде у шарі, який «прилип» до верхньої пластинки.
Шари впливають один на одного. Так, наприклад, третій шар прагне прискорити рух другого, але сам відчуває гальмування з його боку, а прискорюється четвертим шаром і т. д. Сила внутрішнього тертя пропорційна площі 5 взаємодіючих слоїв і тим більше, чим більше їхня відносна швидкість. Так як поділ на шари умовний, то прийнято виражати силу залежно від зміни швидкості на деякій ділянці в напрямку, перпендикулярному швидкості, віднесеного до довжини цієї ділянки, тобто від величини градієнта швидкості (швидкості зсуву):
рівняння Ньютона
h — коефіцієнт пропорційності, званий коефіцієнтом внутрішнього тертя, або динамічною в'язкістю (або просто в'язкістю). В'язкість залежить від стану і молекулярних властивостей рідини (або газу).
Одиницею в'язкості є паскалъ-секунда (Па•с).
Для багатьох рідин в'язкість не залежить від градієнта швидкості, такі рідини підкоряються рівнянню Ньютона, і їх називають ньютонівськими. Рідини, що не підкоряються рівнянню, відносять до неньютоновскими.
Рідини, що складаються з складних і великих молекул, наприклад розчини полімерів, і створюючі завдяки зчепленню молекул або частинок просторові структури, є неньютоновскими. Їх в'язкість при інших рівних умовах багато більше, ніж у простих рідин. Збільшення в'язкості відбувається тому, що при перебігу цих рідин робота зовнішньої сили затрачається не тільки на подолання істинної, ньюто-нівської, в'язкості, але і на руйнування структури.
Кров є неньютонівської рідиною.
Кров – органічна система, яка відображає найменші зміни, ледь помітні зсуви, що відбуваються в організмі під час відхилення від норми, тобто є чутливим індикатором стану організму. Кров поза організмом має фізико-хімічні властивості відмінні від крові у судинах. Вона втрачає свою динаміку за рахунок запуску процесів згортання крові, на неї впливає температура, світло, стінки посудин. Тому кров у пробірці і кров у судинах суттєво відрізняються. З точки зору реологічних уявлень кров є в’язкопластичною рідиною. Встановлено, що коефіцієнт в’язкості крові різко спадає при збільшенні швидкості зсуву (рис. 2.2).
Для не ньютонівських рідин течія починається лише після перевищення деякого порогового значення – «межі текучості». Кров починає рухатись, коли швидкість зсувубільшемежі текучості.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 866 | Нарушение авторских прав
|