АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Регуляція секреції слини

Прочитайте:
  1. Біологічне значення залоз внутрішньої секреції
  2. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  3. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні і депресорні рефлекси.
  4. Гуморальна регуляція дихання
  5. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові.
  6. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ РОБОТИ СЕРЦЯ.
  7. Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних функцій
  8. Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Характеристика факторів гуморальної регуляції.
  9. Екстракція вірусів з рослини
  10. Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск крові і його регуляція.

Час знаходження їжі у ротовій порожнині – всього декілька секунд, тому регуляторні механізми мають бути дуже швидкими та точними, на таке миттєве реагування здатна лише нервова система. Таким чином, регуляція секреції слини представлена парасимпатичними і симпатичними безумовними та умовними рефлексами, що були досконало вивчені у класичних дослідах І.П. Павлова. Безумовні впливи розпочинаються з рецепторів язика та інших структур ротової порожнини, умовнорефлекторні реакції зумовлюються виглядом, запахом їжі та звуками, що її супроводжують.

 

Слід зазначити, що як парасимпатична, так і симпатична іннервація призводять до секреції слини, але при цьому відрізняється її кількісний та якісний склад. Парасимпатичні впливи призводять до секреції великої кількости рідкої слини з невеликим вмістом органічних сполук, симпатичні впливи призводять до секреції невеликої кількості густої слини, що збагачена органічними речовинами.

Однак, крім нервової, існує також гуморальна регуляція секреції слини. Гормон кіркової речовини наднирників альдостерон посилює всмоктування з первинної слини натрію в обмін на калій.

 

Моторна функціяротової порожнини представлена процесами жування та ковтання.

Жування– це рефлекторний процес подрібнення та перемішування іжї завдяки рухам нижньої щелепи відносно верхньої внаслідок скорочення жувальних м’язів. Регуляція жування представлена як довільними механізмами, так і завдяки безумовним рефлексам, рефлекторні дуги яких замикаються на рівні стовбура мозку

Ковтання - це рефлекторний процес поступового переміщення харчової грудки з ротової порожнини до шлунка. У цьому процесі умовно виділяють такі фази:

1) Ротова фаза – це довільне рефлекторне переміщення харчової грудки на корінь язика, на цьому етапі процес ковтання ще можна припинити.

2) Глоткова фаза – здійснюється рефлекторно завдяки аферентній інформації з волокон ІХ, Х пар нервів, що надходить до довгастого мозку. Внаслідок цього носоглотка закривається, вдих пригнічується, м’язи гортані скорочуються, надгортанник закриває вхід до гортані, гортань піднімається. Далі перистальтичні скорочення м’язів глотки просувають харчову грудку до стравоходу, одночасно розслаблюється верхній стравохідний сфінктер.

3) Стравохідна фаза – здійснюється переміщення харчової грудки у шлунок у верхній третині стравоходу завдяки рефлекторному скороченню поперечно-посмугованих м’язів, а далі – перистальтичному скороченню гладких м’язів, послідовно ці процеси відбуваються так:

- рефлекторне розслаблення верхнього стравохідного сфінктера дозволяє харчовій грудці перейти з глотки до стравоходу;

- скорочення верхнього стравохідного сфінктера не дозволяє повернення харчової грудки назад:

- виникає первинна перистальтична хвиля, яка координується метасимпатичною системою: циркулярні м’язи скорочується вище харчової грудки, проте нижче її розташування – розслаблюється, що сприяє руху у дистальному напрямку до шлунка.

- вторинна перистальтична хвиля виникає у випадку, коли у стравоході є залишки харчової грудки;

- розслаблення нижнього стравохідного сфінктера, коли харчова грудка досягає його; це розслаблення здійснюється парасимпатичними волокнами, медіатором яких є вазоінтестинальний пептид – ВІП; коли харчова грудка потрапляє у шлунок, його м’язи рефлекторно розслаблюються, нижній стравохідний сфінктер скорочується.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 246 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)