Тема: «Асептика»

Курс: ІІ

Кількість навчальних годин: 4

Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом

вищої категорії, викладачем хірургії.

2010 р.

Науково-методичне обґрунтування теми. В роботі медсестри особлива увага приділяється дотримування правил асептики – виконанню комплексу профілактичних дій, які направлені проти можливості попадання мікроорганізмів у рану, тканини, органи, порожнини тіла хворого при хірургічних операціях, перев’язках, ендоскопії та інших лікувальних та діагностичних дій.

Всього трохи більше 100 років тому, коли хірурги нічого не знали про мікроби та їх ролі в гнійних ускладненнях операційних ран, операції проводилися немитими руками, нестерильними інструмента-ми з гарними різними дерев’яними або кістяними ручками, в глибині яких залишалися сліди крові від попередніх раніше операцій. Хірурги надівали на операцію самі різні мундири, витирали кров губками, рани перев’язували корпією, із старої білизни і плаття обривками нитей.

Тому всі рани нагноювалися, а у більшості хворих розвивав-ся сепсис, від якого вони погибали. Після відкриття мікроорганізмів Пастером англійський хірург Лістер вперше у 1867 р. поставив ціллю боротьбу з мікробними зараженнями ран, назвав цей метод антисеп-тичним, протигнильним. Методика Лістера, яка заснована на погля-дах Пастера о ролі мікроорганізмів у розвитку нагноєння ран, склада-лася в обеззаражуванні повітря операційної розпилюванням р. карбо-лової кислоти, обробка рук її слабим розчином та занурювання істру-ментів в більше концентрований р. 5% карболової кислоти.

Перев’язувальний матеріал, який обробляли карболовою кислотою, накладався на рану. Перші результати Лістера потрясли хірургів. Вдалося зберегти ногу хворому при багато осколочному відкритому переломі гомілки. До Лістера при таких переломах робили ампутацію. Антисептичний метод швидко получив широке розпов-сюдження, у тому числі в Росії, де він вперше був застосований у воєнне – польової хірургії під час боїв на Кавказі. Однак незабаром з’ясувалося, що карболова кислота дуже токсична, причому не тільки для хворого, або і для учасників операції. Карболову кислоту замінили сулемою (ртуті дихлорид) та іншими речовинами.

Антисептикою зараз називають комплекс лікувальних прий-омів, які направлені на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні або у організмі в цілому.

Робота медсестри, фельдшера немислима без знань методів асептики і антисептики, так як вся робота проводиться з додержанням правил асептики.

Асептика пред’являє строгі вимоги не тільки до виконання різних процедур в умовах перебування хворого в лікувальному зак-ладі, або і й до поведінки медсестри на роботі і в биту. Тому середній медичний працівник повинен знати методи асептики і вміти застосо-вувати їх в своєї професійної діяльності.

Основний закон сучасної хірургії – асептика – потребує, щоб усі інструменти, якими проводиться хірургічна операція, все, що доторкається з рановою поверхнею, було стерильним, без мікроор-ганізмів та їх спор. Тільки строге додержання всіх правил асептики, висока дисципліна, точність і акуратність в додержанні різних прий-омах гарантує безпеку хірургічних операцій в смислу виникнення після операційних гнійних ускладнень, адже сепсис.

В кінці 80-х років Х1Х століття Е. Бергман та його ученик Шимельбуш, які робили в Естонії, в Дернті (зараз Тарту) а потім у Берліні, доказали, що обезпліднення перев’язувальних матеріалів та інструментів можна добитися фізичними методами - високою Т^о, кип’ятінням та обробкою паром під тиском. Цей метод був названий асептикою. У відповідності з сучасними поглядами, поняття «асепти-ка» включає весь комплекс профілактичних дій, які направлені на недопущення мікробного забруднення під час операцій, перев’язок, ін’єкцій та інших діагностичних та лікувальних прийомів.

Антисептикою же зараз називають комплекс лікувальних прийомів, які направлені на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні або у організмі в цілому.

Таким чином, у сучасному розумінні, асептика є методом профілактики хірургічної інфекції, а антисептика – одним із методів лікування остатньої.

Дякуючи подальшому розвитку асептики і антисептики, дисципліни хірургічного профілю получили небувалий розвиток. Для хірургічного втручання стали доступні усі органи і тканини.

Однак, у середині текучого століття, коли на допомогу хіру-ргам прийшли хімічні та природні антимікробні препарати, у всьому світі зробилося деяке послаблення режиму лікувальних закладів, при чому деякі хірурги і м/с із-за чудодійного ефекту антибіотиків стали не так строго дотримуватися мір по попередженню забруднення ран. Почастішали випадки ранової інфекції, яка викликається мікробами, характерними для даного лікувального закладу – випадки так званої госпітальної внутрішньо лікарняної інфекції.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав