АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інфекційний контроль в хірургії.

Інфекційний контроль – це комплекс організаційних, профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення внутрішньолікарняної інфекції, що базуються на результатах епідеміологічної діагностики. Епідеміологічна діагностика, або епідеміологічний нагляд – це система моніторингу за епідемічним процесом (носійство, захворюваність, летальність), факторами та умовами, що впливають на їх виникнення та розповсюдження.

До основних організаційних заходів інфекційного контролю відносять виявлення носіїв патогенного стафілококу серед співробітників хірургічного відділення. До роду Staphylococcus відносять St. aureus, St. epidermidis, St. saprophyticus. Найважливіше значення в виникненні гнійно-септичних захворювань має St. aureus. Кожен співробітник, що поступає до роботи в лікувально-профілактичний заклад, проходить медичний огляд, який включає огляд стоматолога та оторіноларінголога та бактеріологічне дослідження слизу переднього відділу носу для виявлення St. aureus. В наступному кожні 6 місяців співробітники лікувально-профілактичного закладу проходять планове бактеріологічне обстеження слизу переднього відділу носу. Взяття матеріалу в хірургічному відділенні проводить старша операційна сестра за допомогою стерильного ватного тампону з обох половин носу. Посів матеріалу на поживне середовище проводиться не пізніше 2 годин після його взяття. Результати дослідження фіксуються в спеціальному журналі. При виявленні носіїв St. aureus вони проходять курс санації як вказано в розділі 2.1.2 (особиста гігієна медичного персоналу та хворих). Виявлених носіїв беруть на диспансерний облік у оторіноларінголога, тому що досить часто вони хворіють на алергічні чи хронічні запальні захворювання дихальних шляхів, що може вимагати спеціального лікування. Слід пам’ятати, що при відсутності ефекту лікування хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів чи ротової порожнини медичних працівників слід перевести на іншу роботу.

До основних профілактичних заходів інфекційного контролю відносять мікробіологічне дослідження об’єктів операційно-перев’язувального блоку, повітря, (проводиться кожний місяць), інструментарію, перев’язувального матеріалу, операційної білизни, рук хірургів та шкіри операційного поля (проводиться щотижня). Дослідження цих об’єктів виконують співробітники бактеріологічної лабораторії лікувального закладу. Взяття проб на стерильність проводить операційна сестра під керівництвом співробітника бактеріологічної лабораторії.

Протиепідемічні заходи полягають в ізоляції хворих з високо контагіозними інфекційними хірургічними захворюваннями (бешиха, анаеробна клостридіальна чи неклостридіальна інфекція), в радикальній обробці вогнищ гнійного запалення, в підтриманні санітарно-гігієнічного режиму в хірургічному відділенні.

Одним із важливих показників інфекційного контролю та якості підтримання санітарно-гігієнічного режиму в хірургічному відділенні є фоновий рівень захворюваності на інфекції області хірургічного втручання (див. 2.1.1). Фоновий рівень захворюваності на інфекції області хірургічного втручання – це мінімальний рівень захворюваності на інфекції області хірургічного втручання, який притаманний певному стаціонару. Фоновий рівень захворюваності встановлюється на підставі епідеміологічного спостереження (не менше 3-х років) та епідеміологічного аналізу. Перевищення фонового рівня захворюваності свідчить про епідемічне неблагополуччя в стаціонарі та можливе виникнення спалаху інфекцій області хірургічного втручання, що потребує ретельного аналізу та перегляду протиепідемічних заходів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 749 | Нарушение авторских прав