АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організація роботи та санітарно-гігієнічний режим палат і допоміжних приміщень.

Прочитайте:
  1. D. режим доби
  2. II. Організація і склад експертних комісій
  3. II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій
  4. IV. Організація навчально-виховного та реабілітаційного процесу
  5. N Новонароджена дитина не виноситься з пологового залу до моменту переведення разом із матір'ю у палату спільного перебування.
  6. Адаптация организма к различным температурным режимам
  7. Алгоритм виконання роботи.
  8. Алгоритм виконання роботи.
  9. Алгоритм роботи.
  10. Анализ и обеспечение рабочих режимов в R-C и R-D - делителях напряжения

Всі палати хірургічного відділення, а також допоміжні приміщення для обслуговування хворих в цих палатах, розподілені на дві групи в залежності від стану інфікування хворих: 1) для хворих без гнійно-запальних захворювань чи ускладнень; 2) для хворих з гнійно-запальними захворюваннями чи ускладненнями. Необхідність такого розподілу зумовлена в першу чергу необхідністю профілактики можливого шпитального (лікарняного) інфікування в межах лікувального закладу. Окремо в складі хірургічного відділення виділяється палата інтенсивної терапії (при відсутності реанімаційного післяопераційного відділення) для догляду за важкими та післяопераційними хворими. Чоловіки та жінки завжди розміщуються окремо, виняток може становити лише палата інтенсивної терапії, але в ній різностатеві хворі обмежуються спеціальними ширмами. Гігієнічна норма об’єму палати становить 27,0 – 30,0 м3 на кожного хворого. Найоптимальнішими в хірургічному відділенні є палати на 2 – 4 хворих, що дозволяє краще спостерігати за оперованими хворими, а також спостерігати хворим за станом здоров’я одне одного.

Після виписування кожного хворого ліжко, тумбочку протирають дезінфікуючим розчином, змінюють та застеляють білизну, проводять дезінфекцію всіх індивідуальних предметів догляду, що використовувались в процесі лікування.

В палатах для хворих з гнійно-запальними захворюваннями та післяопераційними гнійними ускладненнями медичний персонал працює в спеціальних халатах, шапочках та масках. Після завершення роботи проводиться заміна одягу, дезінфекція рук. В цих палатах обов’язково встановлюють бактерицидні ультрафіолетові лампи зачиненого типу для опромінення повітря. Пересування хворих із палати в палату та вихід в інше відділення категорично заборонено без дозволу медичного персоналу, або без іншої необхідності, що пов’язана з лікувально-діагностичним процесом. Під час госпіталізації хворих з гнійно-запальними захворюваннями проводиться бесіда з ними про необхідність обмеженого їх пересування та використання для цього тільки спеціально відведених санітарних кімнат у складі відділення.

Зміна натільної та постільної білизни проводиться за необхідністю у випадках його забруднення, але не рідше ніж один раз на тиждень. Забруднену білизну збирають в контейнери чи мішки, сортування проводять в спеціальному допоміжному приміщенні.

Прибирання в палатах та допоміжних приміщеннях проводять не рідше ніж 2 рази на добу вологим способом з використанням мильно-содового розчину. Дезінфікуючи розчини в палатах для хворих без гнійно-запальних захворювань чи ускладнень використовують після заміни білизни та в випадках виникнення шпитальної інфекції. В палатах для хворих з гнійно-запальними захворюваннями чи ускладненнями, в санітарних кімнатах щоденне дворазове прибирання завжди проводять з використанням дезінфікуючих розчинів.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 589 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)