 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Санітарна обробка хворих із педикульозомУ санпропускнику заготовте спеціальну укладку, в яку помістіть такі предмети: лупа, настільна лампа, бритва, ножиці, машинка для стрижки волосся, густий гребінець, 10% оцтова кислота, клейонка, косинка бавовняна і поліетиленова, мішок для одягу, а також окуляри, гумові рукавички, маска, халат і косинка для персоналу. 1. Перед проведенням санітарної обробки хворого з педикульозом зав’яжіть маску, надіньте гумові рукавички, додатковий халат і косинку. 2. Посадіть хворого на кушетку, застелену клейонкою. 3. Обробіть волосся хворого одним із розчинів, що мають педикулоцидні властивості (згідно інструкції). 4. Приміщення обробіть цим же дезинфікуючим розчином за допомогою гідропульта. 5. Халат, косинку, маску та одяг хворого складіть у клейончастий мішок і відправте в дезинфікаційну камеру. Волосся складіть у відро і спаліть або залийте кип’ятком. 6. На титульному листі «медичної карти» зробіть відповідний запис «Педикульоз (головний, платтяний, лобковий) санітарна обробка (дата, підпис медичної сестри)». 7. Хворого через 10 днів додатково оглядають у лікувальному відділенні. Запам’ятайте! Вагітним жінкам, дітям до 5 років та особам із пошкодженням шкіри голови використовуйте 5% борну мазь, 0,25% емульсію дикрезилу, 0,5% розчин метилацетофосу в однакових кількостях з 10% розчином оцтової кислоти. Для знищення гнид, крім дезинфікуючих розчинів додатково змочіть волосся 10% підігрітим оцтовим розчином, покрийте косинкою на 20 хвилин, промийте теплою водою і вичешіть густим гребінцем. При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи: 1. Кожен випадок педикульозу реєструється у журналі обліку інфекційних та паразитарних захворювань (форма 060/о). 2. Не пізніше 12 год. з моменту виявлення педикульозу заповнюють та направляють до районної СЕС та ДЕЗ станції телефонограми та екстрене повідомлення про випадок педикульозу (форма 058/о). 3. На титульному листку історії хвороби роблять позначку про захворювання на педикульоз – «Р». 4. З хворого знімають одяг, складають його в клейончастий мішок і відправляють до дезінфекційної камери. 5. Проводять боротьбу з вошивістю (див. вище заходи боротьби з педикульозу) 6. Після проведення обробки на історії хвороби роблять позначку “Обробка проведена”, дата і підпис. Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом: 1. Механічний метод – вичісування вошей та гнид густим гребенем при попередній обробці волосся розчином оцту (промивають теплим 5-10% розчином, а потім на 30-60 хвилин покривають волосся хусткою чи рушником), обстригання або гоління волосся з подальшим його спалюванням. 2. Фізичний метод – застосовують для обробки речей (натільної та постільної білизни, одягу, тощо). Речі обробляють прасуванням, кип’ятінням або у спеціальних дезінфекційних камерах. 3. Хімічний метод – застосування засобів що мають педикулоцидні властивості. Кожен із засобів повинен мати інструкцію щодо особливостей застосування (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2. Засоби, що мають педикулоцидні властивості
У виключних випадках замість педикулоцидів може бути застосований препарат бутадіон, який приймається за схемами відповідно до віку пацієнтів (дорослі по 0,15г 4 рази на добу після їжі протягом 2 діб; дітям до 4 років препарат протипоказаний). При його вживанні кров людини набуває токсичних властивостей для воші, які зберігаються протягом 14 діб. Боротьба з головною вошею. Якщо хворий погоджується, йому повністю голять голову з наступним спаленням волосся. Але деякі хворі, особливо жінки, не дають згоди на цю процедуру, тому боротьба з вошивістю проводиться за допомогою різних способів застосування хімічних речовин. 1 спосіб. Для розчинення хітинової оболонки гнид беруть гарячий 10% розчин столового оцту, змочують ним вату, начесану на густий гребінець, і ретельно розчісують волосся хворого. Процедуру повторюють протягом декількох днів. Потім готують суміш з гасу та рослинної олії (порівну), яку накладають на волосяний покрив голови на 8–10 годин. Голову вкривають навоскованим папером або шматком поліетилену, поверх якого зав’язують косинку. Через 8–10 годин волосся старанно миють гарячою водою з милом. II спосіб. Застосовують одну з хімічних речовин, що знищує статевозрілу вошу та гниди. Це можуть бути 0,5% розчин метилацетофосу, взятий порівну з 10% спиртовим розчином оцтової кислоти, або 0,25% водно-емульсійний розчин дикрезилу. Один із згаданих вище розчинів накладають на волосся, поверх накладають навоскований папір або шматок поліетилену і зав’язують косинку. Тримають протягом 20 хвилин. Далі волосся миють теплою водою з милом, потім 6% розчином оцту. Після закінчення процедури волосся розчісують густим гребінцем, щоб видалити воші, що загинули. Боротьба з лобковою вошею. Найкращим способом боротьби з лобковою вошею гоління волосся з наступним його спаленням. Тіло миють гарячою водою з милом. Після цього шкіру на місці ураження змазують 3–10% сірчаною ртутною маззю або неоцидом. Повторний огляд після протипедикульозної обробки проводятьчерез 10 днів. Перша допомога при отруєнні педицидами. Отруєння може виникнути при порушенні техніки безпеки або при нещасних випадках. Перші ознаки: неприємний смак у роті, подразнення горла, запаморочення, головний біль, слабкість нудота, блювота. При роботі з фосфорорганічними засобами (ФОР) – біль у животі, пронос, слиновиділення, сльозотеча, звуження зіниць, уповільнення пульсу, м’язові сіпання. Заходи першої допомоги: 1. Постраждалого вивести з робочого приміщення, зняти спецодяг, дати прополоскати рот перекип’яченою водою або 2% розчином питної соди. 2. При потраплянні препарату у шлунок – викликати блювоту, промити шлунок 1-2% розчином питної соди, всередину 1-2 столові ложки спаленої магнезії або активованого вугілля на склянку води, а потім сольове проносне. 3. При потраплянні препарату на шкіру – зняти його не втираючи тампоном, промити водою з милом. При потраплянні ФОР – місце обробити нашатирним спиртом або 2-5% розчином хлораміну та змити водою. 4. При потраплянні в очі – промити струменем води або 2% розчином питної соди. Закапати 30% розчин альбуциду (сульфацилу натрію), а для знеболення – 1-2% розчин новокаїну. 5. При потраплянні ФОР в середину організму – прийняти 2-3 таблетки препаратів, що містять красавку (бесалол, белалгін, тощо). 6. Проводити нагляд та спостереження за потерпілим, в разі погіршення стану викликати лікаря та госпіталізувати у відділення. Виявлення скабіозу та боротьба з ним. У приймальному відділенні необхідно провести огляд хворого на скабіоз, а саме: · з’ясувати у пацієнта наявність скарг на сверблячку, її характер та тривалість; · оглянути місця свербежу; · визначити парність висипів та наявність кліщових ходів; · зробити діагностичний зіскоб з неушкоджених елементів висипу. Остаточний діагноз ставиться після отримання позитивних результатів лабораторного дослідження. Після цього проводиться протискабіозна обробка (таблиця 1.3.). На історії хвороби позначають літеру “S” (scabies), ставлять помітку “Обробку проведено”, дата, підпис. Таблиця 1.3 Основні протискабіозні засоби
Санітарно-гігієнічний режим приймального відділення. Приміщення приймального відділення прибирається не рідше двох разів на день вологим методом із застосуванням дезінфікуючих розчинів (1% розчин хлораміну, 0,5% розчин хлорного вапна). Спеціально виділений і промаркірований для прибирання інвентар (відро, швабра, щітка, ганчірка) після використання кип’ятять протягом 15 хвилин або замочують на 1 годину в 1% розчині хлораміну або 0,5% розчині хлорного вапна. Швабру двічі протирають дезінфікуючим розчином.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 3079 | Нарушение авторских прав |
33% сірчана мазь