АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Застосування клізм

У древнєіндійських рукописах описують промивальні клізми, є згадка про таке лікування в єгипетських джерелах. Гіппократ розробляв метод очищення клізмами від шкідливих соків шляхом застосування промивання шлунка, проносних засобів і очисних клізм.. Накопичений і узагальнений досвід застосування очисних клізм дозволяє затверджувати, що очисна клізма не є образливою процедурою. Ця процедура є істотним втручанням у функціонування товстої кишки і всього організму. Невиправдане безконтрольне використання таких клізм може приводити до серйозних захворювань. Товста кишка виконує дві основні функції: засвоєння живильних речовин і формування калу з наступним його виведенням. Травлення в цьому відділі кишечнику здійснюється при участі мікрофлори товстої кишки й активному усмоктуванні живильних речовин із просвіту кишки. Мікрофлора товстої кишки сприяє засвоєнню вуглеводів і білків, завдяки цьому організм одержує до 10% потреби добової енергії. Щодня в сліпу кишку з тонкої кишки надходить 1000-1500 мл води разом з кишковим умістом. З калом у добу виділяється не більш 100-150 мл води, тобто 90% рідини всмоктується. Гноблення мікробної флори при використанні очисних клізм і антибіотиків широкого спектра дії приводить до порушення роботи товстої кишки і дефіцитові необхідних речовин.

В даний час клізма (від грецького «Klisma» – промивання) це введення у кишечник через пряму кишку різних рідин з діагностичною або лікувальною метою. Клізми бувають очисні, сифонні, лікарські і краплинні. З лікувальною метою призначають очисні, стимулюючі, сифонні, живильні (для введення живильних речовин в організм ослаблених хворих) та лікувальні клізми; з діагностичною – клізми призначені для введення в кишечник контрастних речовин з метою рентгенологічного дослідження. Очисні та сифонні клізми призначають перед проведенням інструментальних досліджень, операцій. Лікувальні клізми призначають з метою введення медикаментозних препаратів загального та місцевого призначення.

Очисні і стимулюючі клізми призначає лікар або досвідчений середній медпрацівник; лікарські і живильні клізми призначає лише лікар.

Протипоказання для застосування клізм: гострі запальні та виразкові процеси у прямій кишці, гострий апендицит, перитоніти кишкові кровотечі, геморої що кровоточить, онкологічні захворювання товстої кишки що розпадається, тріщини заднього проходу, випадання прямої кишки, різкі болі при виконанні процедури. За допомогою клізми вводять рідину в нижній відрізок товстої кишки з лікувальною і діагностичною метою.

Для клізм використовують або грушоподібний гумовий балон (спринцівку) з м'яким або твердим наконечником, або кружку Есмарха (спеціальна ємкість 1-1,5 л) або лійку, що за допомогою гумової трубки з краном з'єднані з наконечником, що вводиться в пряму кишку.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 517 | Нарушение авторских прав