АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

А. Рефлекторна діяльність

Розрізняють чотири стадії розвитку рефлекторної діяльності плоду та новонародженої дитини:

1. Стадія первинних рухових рефлексів. Реакції проявляються у вигляді місцевих рухів голови та рук у відповідь на подразнення цих зон.

2. Стадія первинної генералізації рефлексів. Реакції проявляються у вигляді спільних рухів голови, тулуба, кінцівок на подразнення різних ділянок шкіри.

3. Стадія вторинної генералізації рефлексів. Проявляється повільними тонічними рухами голови, тулуба, кінцівок на подразнення шкірної поверхні.

4. Стадія спеціалізації рефлекторних реакцій. Поступово формуються складні спеціалізовані харчові, захисні та інші рефлекси: смоктальний, ковтальний, почісувальний, шийні, тонічні тощо.

У плода перші місцеві рефлекторні реакції виникають у системі трійчастого нерву. У віці 7,5 тижнів виникає елементарна захисна реакція – подразнення навколоротової ділянки викликає згинання шиї. Далі подразнення цієї ділянки веде до розвитку харчового рефлексу, який на 9-10 тижні проявляється опусканням нижньої щелепи та відкриванням роту, на 14-16 – змиканням губ та ковтанням, на 24 – смоктальною реакцією.

Рефлекси на тактильне подразнення шкіри верхніх кінцівок виникають у плода у віці 10,5 тижнів. Найчутливішою зоною у цей період є долоня плоду. При її подразненні у плода 10 тижнів відбувається згинання пальців, 11 тижнів – згинання зап’ястя, передпліччя, 13-15 тижнів – перші прояви хватального рефлексу, на 18-23 тижні додаються сухожильні рефлекси. На 20-24 тижні у плода з’являються черевні рефлекси, а на 32-му – кремастерний.

У віці 18,5- 23 тижнів подразнення шкіри викликає слабкі дихальні рухи грудної клітки типу «утруднених вдихів». На 25-му тижні плід може самостійно дихати протягом доби. Але дихальні рухи, що забезпечують виживання плоду, встановлюються не раніше 27 тижнів. На 5-му місяці внутрішньоутробного розвитку генералізовані рефлекси набувають характеру спеціалізованих. Спеціалізація рефлекторної діяльності пов’язана з дозріванням вищих відділів ЦНС. Але на момент народження дитина має лише одну виражену харчову домінанту, яка проявляється пошуком материнської груді та гальмує інші загальні реакції (плач, крик тощо).

У новонароджених та дітей перших трьох місяців життя є обмежена кількість безумовних рефлексів, які отримали назву примітивних. Рефлекси у цьому віці дуже недосконалі і мають генералізований характер, більшість з них є тимчасовими, що пояснюється незрілістю нервової системи.

Безумовні рефлекси даного періоду:

1) харчові – рефлекси смоктання та ковтання, які проявляються при механічному, тепловому та смаковому подразненні рецепторів ротової та навколоротової ділянки;

2) захисні:

- рефлекс осліплення (змикання повік при яскравому освітленні);

- рефлекс мигання (мигання при освітленні очей світлом, подразненні поверхні носа, повік, вій, рогівки);

- зіничний рефлекс (зменшення діаметра зіниці при освітленні);

- рефлекс відсмикування (відсмикування кінцівки у відповідь на больовий подразник);

3) рухові:

- хапальний рефлекс (Бабінського, у відповідь на дотик до долоні);

- долоне-рото-головний (Бабкіна, відкривання рота, згинання голови до грудей при натисканні на долоню);

- рефлекс охоплення (Моро, раптове опускання руки, за яку вхопилася дитина, викликає спочатку сильне відведення її рук, а потім зведення їх на грудях);

- рефлекс опори (при триманні дитини за підпахи, вона опирається ногами об стіл);

- рефлекс автоматичної ходи (при легкому нахилі дитини, яку тримають у вертикальному положенні, вперед, виникає рух ходи;

- підошвовий рефлекс (Бабінського, при подразненні підошви спостерігається розгинання великого пальця стопи та згинання всіх решта);

- рефлекс плавання – при зануренні дитини у воду в положенні на животі виникають ритмічні рухи кінцівок та тулуба;

- рефлекс повзання (Бауера, при викладанні дитини на живіт вона починає поперемінно згинати і розгинати ноги, якщо стопи мають опору, дитина починає повзти).

Специфічні безумовні рефлекси новонароджених:

- хоботковий рефлекс (вип’ячування губ при постукуванні пальцем у ділянці кругового м’язу роту);

- рефлекс лялькових очей (рух очей у бік, протилежний руху голови);

- пошуковий рефлекс (пошукові материнської груді при штриховому подразненні губ, рефлекс зникає на 6-7 тижні життя).

З ростом дитини відбувається:

1. Поступове звуження рефлексогенних зон безумовних рефлексів.

2. Поступове зникнення частини безумовних рефлексів грудного віку (наприклад, рефлексу повзання, хватального, охоплення тощо).

Орієнтовний рефлекс у новонародженого розвивається у 3 стадії: 1) примітивної рухової реакції з затримкою дихання; 2) змішаної реакції, яка має схильність до гальмування загальної рухової активності; 3) типової орієнтувальної реакції з вегетативними та дослідницькими компонентами.

Формування орієнтовного рефлексу залежить від дозрівання аналізаторів. Найбільш яскраво він проявляється на звук і світло. Вже у кінці першого та на початку другого тижня дитина повертає голову у бік джерела світла та звуку. Орієнтовний рефлекс мобілізує організм на дію зовнішнього подразника та сприяє утворенню умовнорефлекторних зв’язків.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1146 | Нарушение авторских прав