АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інформація. Основними фізіологічними особливостями вегетативної нервової системи є наступні:

Основними фізіологічними особливостями вегетативної нервової системи є наступні:

1) обидва відділ вегетативної нервової системи починають функціонувати з моменту народження;

2) по відношенню до різних функцій симпатична та парасимпатична системи мають різні пріоритетні впливи;

3) поступове зниження рівня активності мозкових відділів та зростання активності кінцевих відділів симпатичної та крижових відділів парасимпатичної систем;

4) перехід з віком від генералізованих до локальних спеціалізованих реакцій.

Функціональний стан симпатоадреналової системи новонароджених, який визначається кількістю катехоламінів (адреналіну та норадреналіну) у біологічних рідинах (крові, сечі, лімфі), такий як і у дорослих. Переважаючим катехоламіном у крові новонароджених є норадреналін (попередник адреналіну). Видалення катехоламінів з сечею у новонароджених наростає протягом першого тижня життя.

Функціональний стан парасимпатичного відділу на ранніх етапах позаутробного життя різко знижений. Блукаючий нерв включається у рефлекторні реакції на 2-3 місяці після народження, але переважаючий вплив симпатичної нервової системи зберігається до семирічного віку. Цим пояснюються дихальна та серцева аритмії, підвищена пітливість та деякі інші явища, що спостерігаються у дітей раннього віку.

Але, не дивлячись на те, що у період новонародженості тонус блукаючого нерву (основного представника парасимпатичної нервової системи) є відсутнім, у дитини можна спостерігати добре виражений око-серцевий рефлекс Ашнера. Цей рефлекс є результатом тимчасового тонічного збудження блукаючого центру.

Цікавим є факт, що, з одного боку, на ранніх етапах позаутробного розвитку основний регулюючий вплив спричиняє симпатичний відділ вегетативної нервової системи. Симпатичні центри здійснюють на органи тонічний вплив. Активність центрів підтримується імпульсами від пропріорецепторів скелетних м’язів, які знаходяться у стані постійної тонічної активності. Тонічна активність скелетних м’язів, у свою чергу, залежить від температури: з підвищенням температури вона знижується, зі зниженням – підвищується. З іншого боку, парасимпатична система по відношенню до шлунково-кишкового тракту включається раніше симпатичної, яка починає здійснювати свій вплив на шлунок і кишківник тільки у період відлучення дитини від грудей.

Отже, в онтогенезі переважаючий вплив симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи є різним по відношенню до різних функцій. Різним є і загальне співвідношення між цими системами у дітей до настання періоду статевої зрілості. В одних дітей переважає тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи, у інших дітей, особливо у ранньому та дошкільному віці, переважає тонус парасимпатичного відділу.

Мембранний потенціал нейронів симпатичних гангліїв новонароджених близько 20 мВ, у дорослих – 75-90 мВ. На відміну від дорослих, у ембріонів та новонароджених симпатичні нейрони гангліїв володіють автоматією. У новонароджених передача збудження у гангліях симпатичної нервової системи здійснюється завдяки виділенню у синапсах адреноподібної речовини, замість ацетилхоліну, як це спостерігається у дорослих. У вегетативних гангліях новонароджених виявлено моноамінооксидазу – фермент, що руйнує адреналін. Речовини, які блокують адренергічну передачу збудження: феноксидаза, ерготамін тощо, викликають гальмування передачі збудження у периферійних вегетативних гангліях новонароджених.

З 2-го тижня у гангліях з’являються Н-холінергічні синапси. Розвиток холінергічної передачі у гангліях відбувається одночасно з процесом мієлінізації прегангліонарних волокон.

Для оцінки функціонального стану вегетативної нервової системи у дитячому віці використовуються наступні рефлекси:

А) окосерцевий – натискання на бокові поверхні закритих очей протягом 20-60 с викликає сповільнення пульсу, падіння артеріального тиску, сповільнення дихання тощо. Рефлекс проявляється або швидко (через 3-5 с) або повільно (через 8-10 с). Вважається позитивним, якщо пульс сповільнюється на 4-12 ударів за хв., різко позитивним – більше ніж на 12 ударів;

Б) солярний – рівномірне натискання на живіт у ділянці між мечевидним відростком і пупком до відчуття пульсації аорти викликає сповільнення пульсу на 4-12 ударів, зниження артеріального тиску. Більш значне сповільнення пульсу вказує на підвищену активність симпатичного відділу вегетативної нервової системи;

В) дермографічний – подразнення шкіри штрихами викликає через 5-10 с появу білих та червоних смуг. Білі смуги зникають через 5-12 с, червоні – через 3 хв. Інтенсивно виражені та довго не зникаючі білі смуги свідчать про переважання симпатичного відділу, а червоні – парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1014 | Нарушение авторских прав