АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інформація. Сон – фізіологічний стан, який характеризується втратою активних психічних зв’язків суб’єкта з оточуючим його світом

Сон – фізіологічний стан, який характеризується втратою активних психічних зв’язків суб’єкта з оточуючим його світом. Сон є життєво необхідним для вищих тварин і людини. Тривалий час вважали, що сон є відпочинком, необхідним для відновлення енергії клітин мозку після активного неспання. Проте виявилось, що активність мозку під час сну буває вищою, ніж під час бадьорості. Було встановлено, що активність нейронів ряду структур мозку під час сну істотно зростає, тобто сон – це активний фізіологічний процес. Під час сну здійснюється перебудова мозкової діяльності, яка направлена на перероблення інформації, що потрапила в період неспання, переведення її з проміжної у довготривалу пам’ять.

Рефлекторні реакції під час сну понижені. Спляча людина не реагує на багато зовнішніх дій, якщо вони не мають надмірної сили. Сон характеризується фазовими змінами ВНД, які особливо виразно виявляються при переході від неспання до сну. За сучасними уявленнями, сон – це сукупність циклів повільного та швидкого сну.

Повільний сон (синхронізований) ділиться на декілька стадій, виділених на підставі змін ЕЕГ.

І стадія – стадія дрімоти, характеризується пригніченням основного α-ритму, який поступово змінюється низько амплітудними коливаннями різної частоти, скелетні м’язи ще напружені, очні яблука рухаються.

ІІ стадія – характеризується періодичним виникненням «сонних веретен» (пачок хвиль з більшою частотою коливань та меншою амплітудою). М’язове напруження значно знижується, очі не рухаються. Це момент настання справжнього сну.

ІІІ і ІV стадії відповідають глибокому сну, що проявляється на ЕЕГ високо амплітудними, повільними δ (дельта)-хвилями. У цьому разі домінує активність парасимпатичної нервової системи з показниками зниження ЧСС, уповільнення дихання, незначного зниження температури тіла. У крові знижується концентрація кортизолу, а рівень гормону росту зростає. У цій фазі розбудити людину досить важко.

Під ранок максимальна глибина сну знижується і ІV фаза не досягається. При наркотичному сні остання стадія називається хірургічною (починається хірургічне втручання).

Під час повільного сну відбуваються інтенсивні анаболічні процеси, які компенсують катаболічний процес у період неспання: посилюється синтез білків, в т.ч. у головному мозку, збільшення виділення анаболічних гормонів (гормонів росту, пролактину), підвищується тонус парасимпатичної нервової системи, знижується м’язовий тонус, стають різними частота дихання та пульс. Сновидінь у більшості людей не буває.

Час від часу повільний ритм ЕЕГ змінюється на високочастотні десинхронізовані хвилі, характерні для стану неспання і засинання (α- і навіть β-хвилі). Такий стан називається швидкий сон.

Швидкий сон (десинхронізований) виникає протягом нічного сну 4-5 разів (приблизно через 1,5 год.) і триває 6-20 хв. У дорослих він займає 20%, у дітей – 30%, у новонароджених – 50% загальної тривалості сну. Швидкий сон характеризується появою на ЕЕГ високочастотних десинхронизованих хвиль, характерних для стану неспання і засипання (α- та β-хвилі). Різко пригнічуються спино-мозкові рефлекси, але з’являються посіпування окремих м’язів тулуба та особливо обличчя. Мозковий кровообіг посилюється. Спостерігаються швидкі рухи очей (60-70 за 1 хв) при закритих повіках, підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, посилення гормональної активності («вегетативна буря»). 80-90% пацієнтів при пробудженні розповідають сновидіння. Хоч ЕЕГ нагадує стан неспання, але розбудити людину особливо важко.

Т.ч. весь нічний сон складається з 4-5 циклів, кожен з яких починається з перших стадій повільного сну і закінчується швидким сном. Тривалість циклу 80-100 хв. У перших циклах переважає δ-сон, в останніх циклах – швидкий сон.

За механізм сну відповідають численні структури мозку, які локалізуються на різних рівнях мозкового стовбура та об’єднані у сомногенну (гіпногенну) систему. Повільний сон забезпечують нейрони ядер шва у стовбурі головного мозку, таламічна синхронізуюча система, ядра перетинки гіпоталамусу, кора. Швидкий сон забезпечується ядрами варолієвого мосту та лімбічними структурами.

Ці структури активізуються за умов впливу наступних факторів: втоми, підвищеного виділення гіпногенних речовин (серотоніну, адреналіну тощо); «внутрішнього годинника»; безумовних подразників (темрява, спокій, положення тіла, монотонність, температура, атмосферний тиск); умовно-рефлекторних подразників (звикання до певного часу сну, тривалості). При дії даних факторів знижується активація кори та знімається гальмування нею гіпногенних центрів. Процеси засинання та прокидання пов’язані з накопиченням різних медіаторів та гормонів.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 674 | Нарушение авторских прав