АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Антиноцицептивна система

Нині встановлено, що паралельно з больовою сенсорною системою існує анти больова, або антиноцицептивна, яка розміщується на різних рівнях ЦНСі викликає пригнічення больового відчуття завдяки збільшенню порогу до ноцицептивного стимулу.

На сьогодні можна говорити про чотири види антиноцицептивних систем: дві нейронні (опіатна і неопіатна) і дві гормональні (опіатна і неопіатна).

Нейронна опіатна система отримала свою назву через те, що рецептори медіаторів цих нейронів мають здатність з’єднуватись з фармакологічними препаратами, отриманими з опію. Вона утворена нейронними структурами середнього, довгастого і спинного мозку, аксони яких виділяють ендогенні опіоїдні пептиди, що блокують передачу больової інформації. Ендогенні опіоїдні пептиди належать до енкефалінів, ендорфінів, динорфінів. Вони утворюються з попередників і діють як нейромедіатори, що зв’язуються з опіоїдними рецепторами.

У 1973 р. за допомогою радіоактивного морфію у головному та спинному мозку знайшли ділянки приєднання опіатів, тобто речовин, що надають анальгезуючу (знеболюючу) дію, подібну до опію. Були виявлені місця «розпізнавання» опіатів або опіатні рецептори. Також були знайдені речовини - ліганди, які вступаюь у контакт з цими рецепторами. Ними виявилися олігопептиди: ендорфіни, лейцин або лей-енкефалін, метіонін - або мет-енкефалін і дінорфін. Найбільша кількість опіатів була виявлена у смугастому тілі, середньому мозку, гіпоталамусі, гіпофізі, таламусі, центральній сірій речовині, желатинозній субстанції спинного мозку, сенсомоторних зонах кори, у шлунково-кишковому тракті. У цих структурах були знайдені опіатні рецептори різних видів. Кожний з опіатів взаємодіє переважно зі своїм рецептором. Так, морфій (алкалоїд опію, соку маку) вступає у контакт з мю-рецепторам, енкефалін - з дельта-рецепторами тощо.

Механізм дії цих речовин можна представити у вигляді наступної схеми. Біль запускає вироблення гіпоталамусом ендорфінів, останні стимулюють синтез ендорфінів у гіпофізі, які потім потрапляють у спинномозкову рідину та кров, що доставляє їх до ураженого органу та тканин, де вони і надають знеболюючий ефект.

Так, при шоці після обширної травми тканин виділяється велика кількість опіоїдів, які блокують всі види чутливості. Дія опіоїдів подібна до дії морфію.

Аналгезуючий ефект морфію пов'язаний із зменшенням вмісту брадикініну, субстанції Р і простагландинів. Морфій підсилює пресинаптичне гальмування на рівні спинного мозку, викликає гіперполяризацію у задніх корінцях і збільшує рівень ГАМК.

Нейронна неопіатна система. До неї належать моноамінергічні структури, медіатором яких є серотонін, норадреналін, дофамін. Вони справляють гальмівний вплив на велику кількість структур мозку, гальмуючи передачу і ноцицептивної інформації.

Гормональна опіатна система. Больова інформація досягає гіпоталамуса і спричинює виділення гормону кортиколіберину. Під впливом ліберину з гіпофіза виділяється АКТГ, що спричинює вивільнення потужного анальгезуючого пептиду β-ендорфіну, який гальмує больові нейрони гіпоталамуса, ЦСР і спинного мозку.

Гормональна неопіатна система представлена гормоном нейрогіпофіза вазопресином. Через відростки вазопресинергічних нейронів він досягає нейронів, які беруть участь у сприйнятті болю. Утворення цього гормону зростає під час стресу.

Усі зазначені аналгезивні структури й системи функціонують зазвичай комплексно.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 2143 | Нарушение авторских прав