АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інформація. Жіночі статеві залози. У жіночому організмі специфічну статеву ендокринну функцію здійснюють яйники

Жіночі статеві залози. У жіночому організмі специфічну статеву ендокринну функцію здійснюють яйники, які регулюються фолікулостимулюючим та лютеїнізуючим гормонами гіпофізу.

У яйниках новонароджених дівчаток нараховується приблизно 300-400 тис. фолікулів. У деяких фолікулах утворюється порожнина, заповнена фолікулярною рідиною, яка містить гормон – естрон. З цього моменту фолікули починають виконувати ендокринну функцію. Повного розвитку фолікули яйника досягають лише, починаючи з періоду статевої зрілості (13-15 років). Після першої овуляції у яйнику утворюється ще один гормон – прогестерон, який продукується клітинами жовтого тіла, що розвивається після розриву граафового пухирця у зв’язку з овуляцією. Розміри та маса яйників у новонароджених дуже малі. До року їх маса збільшується у 2,5 рази. У 5-6 р. маса кожного яйника досягає 1,0 г, а в 12 р. – 2 г. Тільки у 20 р. яйник досягає максимальної величини – 6,6 г.

Жіночі статеві гормони – естрогени мають виражену біологічну дію. Крім впливу на ріст та розвиток жіночих статевих органів та розвиток вторинних статевих ознак, вони стимулюють численні процеси обміну.

Виділяють три основні періоди у статевому розвитку дівчаток:

1) нейтральний або асексуальний – перші 6-7 років життя;

2) пресексуальний – з 8 років до першої менструації;

3) пубертатний – від першої менструації до настання повної статевої зрілості.

У пубертатний період у дівчаток з’являються місячні, що свідчить про здатність яйників продукувати зрілі яйцеклітини. Нормальним вважається поява менструацій не раніше 11-12 років і не пізніше 17-18 років. У цей період дівчинка може завагітніти, але до нормального статевого життя і до дітонародження вона ще не дозріла. Тільки приблизно у 20 років, коли закінчується розвиток жіночого організму, можливими є нормальні статеве життя, вагітність, пологи.

Гіпофункція статевих залоз у дівчаток викликає посилений ріст довгих кісток, формування євнухоїдних пропорцій тіла, затримку статевого розвитку.

Гіперфункція їх викликаї ранній статевий розвиток, ранні менструації по ановуляторному типу.

У віці 8-ми років спостерігається ріст кісток тазу у ширину, початок формування м’яких тканин тазу та стегон; 9-ти років – посилення секреції сальних залоз, особливо на обличчі; 9-11 років – початок розвитку молочних залоз (у вигляді бруньки); 12-ти років – поява волосся у ділянці статевих органів, збільшення зовнішніх та внутрішніх статевих органів; 13-ти років – зміна лужного піхвового середовища на різко кисле; 14-ти років – поява менструацій спочатку нерегулярних, без овуляцій, а далі щомісячних, поява волосся у під пахових впадинах; 15-ти років – виражнені жіночі зміни тіла; 16-17-ти років – остаточне встановлення менструального статевого циклу з регуляцією овуляцій.

Чоловічі статеві залози. Чоловічі статеві залози (яєчка) здійснюють подвійну функцію, як і жіночі:

1) у них розвиваються чоловічі статеві клітини – сперматозоїди;

2) у них утворюються чоловічі статеві гормони – тестостерон що зумовлює специфічні риси будови чоловічого організму; та другий гормон, аналогічний жіночим статевим гормонам – естрогенам, що називається інгібіном, який діє гальмуючим чином на секрецію фолікулостимулюючого гормону аденогіпофізу.

Інтенсивний ріст яєчок відбувається:

1) від народження до 1 року;

2) від 10 до 15 років.

Простата та сім’яні міхурці виконують функцію додаткових залоз статевого апарату. До настання статевої зрілості простата мала і являє собою м’язовий орган. Розвиток її залозистої частини завершується до 17 років.

Чоловічі статеві гормони – андрогени сприяють розвитку вторинних статевих ознак, стимулюють ріст і розвиток зовнішніх статевих органів, ріст волосся на обличчі, стимулюють сперматогенез.

Гіпофункція яєчок викликає припинення статевого дозрівання, відсутність вторинних статевих ознак, пізнє окостеніння хрящів. При цьому може розвинутися євнухоїдизм – ожиріння, відсутність вторинних статевих ознак, порушуються пропорції тіла: коротка верхня половина тулуба, довгі руки і ноги.

Гіперфункція чоловічих статевих залоз викликає передчасне статеве дозрівання, прискорений фізичний розвиток.

У хлопчиків статеве дозрівання починається з 10-11 років. У цей час відмічається збільшення статевого члену та яєчок, ріст гортані, у 12-13 років – посилення росту прутня та яєчок, початок оволосіння у ділянці статевих органів, аналогічне з жіночим, в 14 років – змінюється голос, набухають грудні залози, у 15 років – пігментується калитка, виникає оволосіння обличчя (з’являються вуса та борода), відбувається значне збільшення яєчок, з’являються перші полюції (еяколяції), в 16-17 років – посилення росту волосся на обличчі, під пахвами, оволосіння на лобку набуває чоловічого характеру (у вигляді ромбу).

Варто підкреслити, що в період статевого дозрівання різко зростає інкреція гормонів гонад (статевих залоз), а в клімактеричний період вона різко падає, особливо у жінок.

Швидкий розвиток гонад та відповідне підвищення інкреції статевих гормонів у період другого дитинства (8-12 років у хлопчиків, 8-11 років у дівчаток), підлітковий період (13-16 років у хлопчиків, 12-15 років у дівчаток) та юнацький період (17-21 рік у юнаків та 16-20 років у дівчат) безсумнівно мають істотне значення для темпів росту, формоутворення та інтенсивності обміну речовин у ці періоди. Тут інкреція статевих гормонів разом зі всією ендокринною ситуацією може мати значення одного з ведучих факторів розвитку.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1023 | Нарушение авторских прав