Конкретні цілі:
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна
| Внутрішня медицина
| Модуль № 3
| Сучасна практика внутрішньої медицини
(за спеціальністю «лікувальна справа»)
| Змістовий модуль № 1
| Ведення хворих в кардіологічній клініці
| Тема заняття
| Ведення пацієнта з порушенням серцевого ритму
| Курс
|
| Факультет
| медичний
|
Полтава – 2011
ТЕМА: Ведення пацієнта з порушенням серцевого ритму
Актуальність теми:
За даними ВООЗ порушення серцевого ритму є однією з найнебезпечніших патологій серцево-судинних захворювань. В останні роки спостерігається поширеність аритмій серед людей працездатного вікув Україні. Різноманітність їх форм, відсутність іноді ефективного лікування, наявність пароксизмів призводить до раптової серцевої (аритмічної) смерті. Частота виникнення раптової серцевої смерті у різних країнах становить приблизно більше ніж 1 випадок на 1000 осіб на рік. У 83 % випадків її причинами є шлуночкові аритмії, у 17 % – брадіаритмії. Тому дуже важливо знати механізми виникнення аритмій, клінічні прояви, методи діагностики та лікування їх з метою попередження ускладнень і тяжкого перебігу захворювань.
Конкретні цілі:
- аналізувати поширеність порушення серцевого ритму;
- визначити етіологію і патогенез аритмій;
- класифікувати порушення серцевого ритму і аналізувати їх типову клінічну картину;
- скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку, визначити та запропонувати необхідний об’єм та послідовність методів обстеження пацієнта з різними формами аритмій;
- вміти проводити обстеження хворого (опитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація) і обґрунтувати попередній діагноз;
- скласти план додаткового обстеження хворого з порушенням серцевого ритму;
- обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються при обстежені пацієнтів з порушенням серцевого ритму, показання і протипоказання для їх проведення та можливі ускладнення;
- трактувати отримані результати додаткових методів дослідження – загальноклінічного обстеження, біохімічного аналізу крові, електрокардіографії (ЕКГ), ехокардіоскопії (ЕхоКС), добового моніторування ЕКГ та ін.
- провести диференціальну діагностику і обґрунтувати клінічний діагноз;
- знати принципи лікування, реабілітації і профілактики порушень серцевого ритму
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 403 | Нарушение авторских прав
|