ДОСЛІДЖЕННЯ
Як зазначалось, метою даної роботи є дослідження відносного розподілу потужності випромінювання поміж основними лініями ртутних ламп низького тиску, а саме ДРГС-12, ДРТ-125 та ДРТ-220, які відрізняються конструкцією, технічними параметрами та потужністю потоків випромінювання.
Вимірюванням підлягав спектральний розподіл у піддіапазоні УФ- А (315 - 400 нм) з максимумом випромінювання λ1max = 365 нм; в піддіапазоні УФ- В (280 - 315 нм) з λ2 max = 313 нм; в піддіапазоні УФ- С (200 - 280 нм) з λ3 max = 254 нм. Вказані лінії виділялися за допомогою інтерференційних фільтрів.
На рисунку 2 приведено загальний вигляд спектральної характеристики розподілу потоку випромінювання ртутних ламп [13].
Вимірювання енергетичної освітленості Ее на довжинах хвиль λ1max, λ2 max та λ3 max проводилися на установці, структурна схема якої приведена на рисунку 3.
Рисунок 3. Структурна схема вимірювального комплексу для досліджень спектрального розподілу потужності випромінювання.
1 – джерело УФ випромінювання - ртутна лампа; 2 – змінні інтерференційні світлофільтри; 3 – еталонна радіометрична головка; 4 ‑ прецизійний перетворювач струм-напруга ППТН-1; 5 - вольтметр цифровий В7-34А.
При належному прогріві апаратури та виході ламп на робочий режим визначається енергетична освітленість Ее1, яка рахується за формулою:
, (2)
де Ее1 ‑ енергетична освітленість, Вт/м2; Uк ‑ напруга фотосигналу; В; Кпр ‑ коефіцієнт перетворення ППТН-1, В/А; Sλ1 ‑ струмова монохроматична чутливість еталонної головки на довжині хвилі λ1max, А/Вт; d ‑ діаметр діафрагми, установленої перед фотоприймачем, розмір якої визначений з похибкою, що не перевищує ± 1 %, м; τλ – коефіцієнт пропускання інтерференційного світлофільтра на робочій довжині хвилі, відн. од.
Аналогічно визначається енергетичні освітленості Ее2 та Ее3, підставляючи в формулу (2) значення чутливості еталонної головки та коефіцієнта пропускання інтерференційного світлофільтра на відповідній довжині хвилі.
Оскільки створити однакові умови освітлення еталонної радіометричної головки різнотипними лампами складно, то для спрощення обробки результатів вимірювання для кожної із ламп розподіл випромінювання нормується.
Результати вимірювань різнотипних ламп приведені в таблиці 1, а для однотипних ДРТ-220 в кількості 3-х штук – в таблиці 2.
Зазначимо, що ртутні лампи являються нестабільними джерелами оптичного випромінювання [14], тому в таблицях приведені усереднені значення за 5-ти замірах.
Таблиця 1.
Відносний розподіл потоків випромінювання різнотипних ртутних ламп.
Тип ртутної лампи
| Розподіл випромінювання ртутних ламп
на довжині хвилі λmax, нм
|
|
|
| ДРГС-12
| 1.0
| 0.42
| 0.24
| ДРТ-125
| 0.34
| 0.89
| 1.0
| ДРТ-220
| 0.25
| 0.47
| 1.0
|
Таблиця 2.
Відносний розподіл потоків випромінювання ртутних ламп типу ДРТ-220
Тип ртутної лампи
(номера ламп – умовні)
| Розподіл випромінювання ртутних ламп ДРТ-220
(на довжині хвилі λmax)
| 254 нм
| 313 нм
| 365 нм
| ДРТ-220
|
| 0.25
| 0.47
| 1.0
|
| 0.20
| 0.60
| 1.0
|
| 0.28
| 0.55
| 1.0
|
Як бачимо, спектральний розподіл потоків випромінювання ліній ртуті суттєво відрізняється для різнотипних ламп. В меншій мірі, але ця різниця спостерігається і в однотипних лампах.
Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 397 | Нарушение авторских прав
|