АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АФО органів дихання.

До верхніх відділів органів дихання належать – ніс, порожнина носа з навколоносовими пазухами, носова частина глотки, гортань, до нижніх – трахея, бронхи, легені.

Зовнішній ніс відносно невеликий, з вузькими носовими ходами. У дітей перших місяців життя нижнього носового ходу немає. Слизова оболонка порожнини носа вкрита ніжним епітелієм, багата на кровоносні судини. Навіть невелика гіперемія спричинює у маленької дитини задишку, утруднюючи носове дихання і ссання грудей.

Приносові пазухи (решітчаста і верхньощелепна) у немовлят розвинені слабко, а лобової і клиновидної немає.

Глотка у дитини раннього віку відносно вузька і мала. Слухова трубка, яка з’єднує носову частину з барабанною порожниною, коротка і широка, має більш горизонтальний напрям, що сприяє занесенню інфекції з носової частини глотки до порожнини середнього вуха. Цим пояснюється частота його ураження при захворюваннях верхніх дихальних шляхів у дітей. У глотці є глоткове лімфатичне кільце, яке у новонародженого виражено слабко. Найбільшого розвитку лімфоїдна тканина досягає у 4 – 10 років, а до 14 – 15 років відбувається зворотний розвиток мигдаликів. Глоткове лімфатичне кільце носить назву Пірогова – Вальдейера, до нього відносять: поодинокі фолікули, піднебінні, глоткові, язикова мигдалина. Мигдалики у новонароджених невеликі, розташовані глибоко, повний їх розвиток закінчується до 6 міс.

Гортань у дітей раннього віку має лійкоподібну форму і відносно довша. Просвіт її вузький, хрящі піддатливі, слизова оболонка ніжна, багата на кровоносні судини. Голосова щілина вузька і коротка, через що звуження її (стеноз) спостерігається навіть при незначному запаленні слизової оболонки гортані.

Трахея протягом перших місяців життя має лійкоподібну форму, вузький просвіт. Хрящі її м’які і піддатливі.

Бронхи вузькі, хрящі їх м’які. Правий бронх займає майже вертикальне положення, є ніби продовженням трахеї, лівий відходить під кутом.

Легені багаті на сполучну тканину, еластичний каркас розвинений слабко. Цим можна пояснити схильність дітей раннього віку до ателектазів (спадання альвеол). Дихальна поверхня легень у дітей відносно більша. За одиницю часу через легені проходить більше крові, ніж у дорослого.

Діафрагма розташована відносно вище, ніж у дорослого. Умови, що утруднюють рухи діафрагми (метеоризм, збільшення печінки) погіршують вентиляцію легень.

Дихальні м’язи у дітей розвинуті слабко.

Тип дихання у новонародженого і дитини на першому році життя діафрагмальний, або черевний, з 2 років дихання змішане – діафрагмально – грудне, а з 8 – 10 років: у хлопчиків черевне, у дівчаток – грудне. Ритм дихання у дітей раннього віку нестійкий, паузи між вдихом і видихом нерівномірні. Частота дихання у новонародженого 40 – 60 за хвилину. З віком дитини частота дихання поступово зменшується. Кашльовий рефлекс у дітей перших днів життя виражений слабко, еквівалентом кашлю є з’явлення піни на губах. Частоту дихання у дітей підраховують, поклавши руку на грудь або живіт, або за допомогою фонендоскопу (піднести його до носа дитини). Дихання через рот у дітей першого року життя майже неможливо, тому що великий язик відтісняє надгортанник назад.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1202 | Нарушение авторских прав