АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АФО органів травлення

Прочитайте:
  1. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  2. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  3. АФО органів дихання.
  4. Будова зовнішніх чоловічих статевих органів. Їх функції.
  5. БУДОВА ОРГАНІВ ВИДІЛЕННЯ
  6. Будова органів дихання, їх функції та вікові
  7. Будова органів розмноження самок
  8. Будова ротової порожнини та її органів
  9. Будова, топографія і фізіологія травлення в багатокамерному шлунку

Порожнина рота у дитини в період новонародженості і в перші місяці життя має малий об’єм, язик великий. М’язи рота і щік добре розвинуті, спостерігаються валикоподібні дуплікатори слизової оболонки ясен і поперечні складки на слизовій оболонці губ. У товщі щік наявні жирові тіла Біша, які мають велику пружність у зв’язку з переважанням твердих жирних кислот. Зазначені особливості сприяють смоктанню. Акт ссання складається з 3 фаз:

1. Фаза аспірації – дитина щільно охоплює губами грудний сосок і частину грудного кружальця молочної залози матері. Язик притискується до піднебіння, нижня частина його опускається, що сприяє створенню в ротовій порожнині від’ємного тиску, розслабленню м’язів грудного кружальця й активному розкриттю молочної протоки.

2. Фаза здавлювання соска – завдяки активній роботі язика і м’якого піднебіння молоко надходить з молочної залози в ротову порожнину.

3. Фаза проковтування молока – беруть участь нижня щелепа і м’язи обличчя.

Слинні залози в 3 – 4 місяці починають функціонувати, з’являється так звана “фізіологічна слинотеча ”, без автоматизму проковтування слини.

Стравохід має лійкоподібну форму, довжина його у дітей різного віку неоднакова: у новонародженої дитини – 10 см, до 1 року – 12 см, у 10 років – 18 см.

Шлунок у дітей розміщений горизонтально і тільки у 7 – 10 років набуває вертикального положення, як у дорослих. Ємність його у новонародженого становить 30 – 35 мл, в 1 рік – 200 – 250 мл, у 7 – 8 років – 1000 мл. Кардіальний стискач розвинутий слабо, пілоричний – добре (тому так часто спостерігається зригування). Разом з молоком матері дитина заковтує і деяку кількість повітря (фізіологічна аерофагія). Повітря, що підіймається по стравоходу, підхоплює частину молока, що знаходиться у шлунку, виникає зригування. Для запобігання цього треба надати дитині після годування вертикального положення.

Кислотність шлункового соку і ферментативна активність залоз шлунка низькі. В шлунку всмоктується незначна кількість солей, води, глюкози і білка. Моторика шлунку розвинута добре, евакуація жіночого молока з шлунку відбувається за 2 - 3 години, сумішей – за 3,5 – 4 години.

Підшлункова залоза має невеликі розміри, її капсула нещільна, вивідні протоки широкі, що сприяє доброму дренажу. Печінка відносно велика і становить 4 – 6 % маси тіла дитини. У 8 – річному віці морфологічна і гістологічна структура її така сама, як і у дорослих. Паренхіма мало диференційована, виражене повнокрів’я (швидко збільшується при патології). У дітей перших 6 місяців життя печінка розташована на 2 – 3 см нижче від реберної дуги, у віці 6 міс – 2 роки – на 1,5 см, 3 – 7 років – 1 см.

Жовчний міхур розташований глибоко, в товщі печінки, має веретеноподібну форму. Жовч містить більше води, пігменту, бідна жовчними кислотами, холестерином і солями.

Загальна довжина і площа кишок у дітей більші, ніж у дорослих. Їх довжина в 6 разів перевищує довжину тіла у новонародженої дитини, у дорослого – в 4 рази. Це зумовлює не лише більшу здатність до всмоктування, а й високу проникність для токсинів і мікробів. Брижа довша, тому легко виникають перекрути, інвагінації. Фіксація слизового і підслизового шару прямої кишки слабка, що часто спричинює її випадіння при закрепах і тенезмах.

Харчовий хімус просувається по кишках впродовж 5 – 12 годин. Частота дефекації при природному вигодовуванні: у віці до 2 міс – 5 – 6 разів на добу, в 2 – 6 міс – 3 – 4 рази на добу, в кінці 1 – го року – 1 – 2 рази. При штучному вигодовуванні частота дефекації менша.

До першого годування ШКТ у дитини стерильний. В перші години після народження мікрофлора з’являється в ротовій порожнині, потім в меконії. Характер її в товстої кишці залежить від виду вигодовування. Природне вигодовування дитини сприяє переважанню в кишках біфідобактерій, штучне – кишкової палички. Нормальна флора кишок виконує три основні функції: створює імунний захист, бере участь у кінцевому перетравлюванні їжі, синтезі вітамінів і ферментів.

АФО обміну

Процеси обміну речовин складаються з:

- процесів асиміляції – засвоєння речовин, що надходять у організм із зовнішнього середовища,

- процесів синтезу – будова більш складних хімічних з’єднань з простих для утворення живої матерії,

- процесів дисиміляції – розщеплення речовин, що входять у склад живого організму.

Процеси синтезу органічних з’єднань (що використовують енергію) називають анаболічними.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 1541 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)