АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова ротової порожнини та її органів

Прочитайте:
  1. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  2. Анатомічна будова ВНС.
  3. Анатомічна будова кореня.
  4. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  5. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  6. Анатомічна будова листка.
  7. Анатомічна будова мозочка.
  8. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.
  9. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
  10. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.

До органів ротової порожнини належать: губи, щоки, ясна, зуби, тверде і м’яке піднебіння, язик, слинні залози й мигдалики.

Ротова порожнина складається з переддвер’я і власне ротової порожнини. П е р е д д в е р ’я м р о т о в о ї п о р о ж н и н и називається простір між губами, зубами і щоками. Краї верхньої і нижньої губ обмежують вхідний отвір – р о т о в у щ і л и н у. Власне ротова порожнина обмежена спереду і з боків яснами та зубами, зверху твердим і м’яким піднебінням, знизу – дном ротової порожнини з язиком. Кісткова основа ротової порожнини утворена верхньо-, нижньощелепними та піднебінними кістками.

Губи рота (верхня і нижня) – це анатомічні м’язові утвори, які зовні вкриті шкірою, а зсередини – слизовою оболонкою і призначені для захоплювання корму. У підслизовій сполучній тканині губ закладені пристінні слинні залози. Нижня губа переходить у підборіддя.

У коней, овець і кіз губи добре розвинені і надто рухливі. Губи великої рогатої худоби товсті й малорухливі. Верхня губа у них має носогубне дзеркало без волосяного покриву. У здорових тварин воно звичайно вологе й холодне. У свиней губи короткі й малорухливі, а верхня губа становить одне ціле з хоботком. Нижня губа загострена. У собак верхня губа має глибокий вузький жолобок і переходить у носове дзеркало.

Щоки утворюються бічними м’язовими стінками ротової порожнини, які зовні вкриті шкірою, а з середини - слизовою оболонкою з пристінними залозами і конусоподібними сосочками. При скороченні щічного м’яза грубий корм спрямовується на кутні зуби для подрібнення. Слизова оболонка щік на рівні 3-4-го верхніх кутніх зубів має отвір протоки привушної слинної залози.

Ясна – це ділянки слизової оболонки ротової порожнини, які залягають біля основи видимої частини зубів. Вони не мають підслизової оболонки і пристінних залоз. У жуйних тварин на місці верхніх різцевих зубів ясна утворюють потовщення – зубну пластинку, зовні вкриту товстим шаром зроговілого епітелію.

Тверде піднебіння – це шорстка слизова оболонка з поперечними валиками, яка вистилає сплетіння ротової порожнини, позаду воно переходить у м’яке піднебіння.

М’яке піднебіння – це складка слизової оболонки із закладеними в ній м’язами, залозами, лімфатичними вузлами, яка прикриває отвір, що з’єднує ротову порожнину з глоткою і зветься зівом. У момент ковтання під тиском грудки корму і внаслідок скорочення м’язів м’яке піднебіння піднімається, пропускаючи їжу в глотку. У коней м’яке піднебіння дуже довге, доходить до кореня язика, це запобігає можливості блювання.

Язик – м’язовий рухомий орган, який складається з кореня, тіла і верхівки. За допомогою язика тварини спрямовують на зуби корм, формують з нього грудку і проштовхують її в глотку. Язик також бере участь в актах жування, смоктання і пиття. Зовні язик покритий слизовою оболонкою, яка має ниткоподібні й конусоподібні сосочки, що створюють шорстку поверхню і відіграють механічну роль при пережовуванні корму. Крім того, на слизовій оболонці язика є грибо-, валико- й листкоподібні сосочки, в товщі яких розміщені смакові цибулини – органи смаку. Під тілом язика слизова оболонка утворює складку, яка називається вуздечкою. За допомогою неї язик прикріплюється до дна ротової порожнини. Язик великої рогатої худоби товстий і шорсткий, на задній частині спинки має підвищення – подушку.

Слинні залози поділяються на дві групи: пристінні й застінні. Пристінні слинні залози знаходяться у товщі слизової оболонки губ, щік, язика і м’якого піднебіння. Застінні слинні залози розміщені за межами ротової порожнини, секрет їх – слина по провідних протоках виливається в ротову порожнину. До них належать парні привушні, під’язикові й підщелепні залози.

Привушна залоза розміщена біля основи вушної раковини, позаду нижньої щелепи. Вивідна протока її відкривається у защічний простір на рівні 3-4-го верхніх кутніх зубів

Підщелепна слинна залоза знаходиться нижче, медіально від привушної залози. Вивідна протока її відкривається на дні ротової порожнини під язиком в основі в під’язикової бородавки.

Під’язикова слинна залоза лежить під слизовою оболонкою дна ротової порожнини. Вона має багато коротких вивідних проток, які відкриваються у під’язикову бородавку та в слизовій оболонці дна ротової порожнини.

Мигдалики являють собою скупчення ретикулярної тканини у вигляді лімфатичних фолікулів, розміщених у слизовій оболонці справа і зліва від кореня язика, м’якого піднебіння і глотки. Вони виконують захисну функцію: запобігають проникненню в організм збудників хвороб.

Зуби – це тверді утвори, якими тварини захоплюють, утримують, перетирають і подрібнюють корм. За формою та розміщенням на щелепах зуби бувають різцеві, корінні та ікла. У коней, свиней і собак по 6 різців на нижніх щелепах і різцевих кістках. У жуйних тварин на нижніх щелепах 8 різців, а на різцевих кістках зубів немає. Ікла розміщуються по одному з кожного боку на верхній і нижній щелепах. У жуйних іклів немає. Кутні зуби у коней і жуйних розміщені в альвеолах на верхніх і нижніх щелепах по 6 з кожного боку, у свиней і собак – по 7. У 3-4 передніх кутніх зубах є молочні попередники – перемоляри. Задні кутні зуби – моляри молочних попередників не мають. Поверхня кутніх зубів широка, бугриста, призначені вони для подрібнення грубого корму.

Кожний зуб має такі частини: коронку, що вільно виступає в ротову порожнину над яснами; корінь – розміщений в альвеолах кісток черепа, шийку, що знаходиться між коронкою і коренем. Всередині зуба є порожнина, заповнена зубною пульпою, в якій містяться судини і нерви. Коронка зуба зовні вкрита твердою речовиною білого кольору – емаллю, а корінь – речовиною сірого кольору – цементом. Під емаллю і цементом розміщений шар основної речовини зуба – дентин.

Залежно від часу появи молочних зубів та їх заміни на постійні, а також по стиранню і зміні форм поверхні різцевих зубів можна визначити вік тварини.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1706 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)