Будова ротової порожнини та її органів
До органів ротової порожнини належать: губи, щоки, ясна, зуби, тверде і м’яке піднебіння, язик, слинні залози й мигдалики.
Ротова порожнина складається з переддвер’я і власне ротової порожнини. П е р е д д в е р ’я м р о т о в о ї п о р о ж н и н и називається простір між губами, зубами і щоками. Краї верхньої і нижньої губ обмежують вхідний отвір – р о т о в у щ і л и н у. Власне ротова порожнина обмежена спереду і з боків яснами та зубами, зверху твердим і м’яким піднебінням, знизу – дном ротової порожнини з язиком. Кісткова основа ротової порожнини утворена верхньо-, нижньощелепними та піднебінними кістками.
Губи рота (верхня і нижня) – це анатомічні м’язові утвори, які зовні вкриті шкірою, а зсередини – слизовою оболонкою і призначені для захоплювання корму. У підслизовій сполучній тканині губ закладені пристінні слинні залози. Нижня губа переходить у підборіддя.
У коней, овець і кіз губи добре розвинені і надто рухливі. Губи великої рогатої худоби товсті й малорухливі. Верхня губа у них має носогубне дзеркало без волосяного покриву. У здорових тварин воно звичайно вологе й холодне. У свиней губи короткі й малорухливі, а верхня губа становить одне ціле з хоботком. Нижня губа загострена. У собак верхня губа має глибокий вузький жолобок і переходить у носове дзеркало.
Щоки утворюються бічними м’язовими стінками ротової порожнини, які зовні вкриті шкірою, а з середини - слизовою оболонкою з пристінними залозами і конусоподібними сосочками. При скороченні щічного м’яза грубий корм спрямовується на кутні зуби для подрібнення. Слизова оболонка щік на рівні 3-4-го верхніх кутніх зубів має отвір протоки привушної слинної залози.
Ясна – це ділянки слизової оболонки ротової порожнини, які залягають біля основи видимої частини зубів. Вони не мають підслизової оболонки і пристінних залоз. У жуйних тварин на місці верхніх різцевих зубів ясна утворюють потовщення – зубну пластинку, зовні вкриту товстим шаром зроговілого епітелію.
Тверде піднебіння – це шорстка слизова оболонка з поперечними валиками, яка вистилає сплетіння ротової порожнини, позаду воно переходить у м’яке піднебіння.
М’яке піднебіння – це складка слизової оболонки із закладеними в ній м’язами, залозами, лімфатичними вузлами, яка прикриває отвір, що з’єднує ротову порожнину з глоткою і зветься зівом. У момент ковтання під тиском грудки корму і внаслідок скорочення м’язів м’яке піднебіння піднімається, пропускаючи їжу в глотку. У коней м’яке піднебіння дуже довге, доходить до кореня язика, це запобігає можливості блювання.
Язик – м’язовий рухомий орган, який складається з кореня, тіла і верхівки. За допомогою язика тварини спрямовують на зуби корм, формують з нього грудку і проштовхують її в глотку. Язик також бере участь в актах жування, смоктання і пиття. Зовні язик покритий слизовою оболонкою, яка має ниткоподібні й конусоподібні сосочки, що створюють шорстку поверхню і відіграють механічну роль при пережовуванні корму. Крім того, на слизовій оболонці язика є грибо-, валико- й листкоподібні сосочки, в товщі яких розміщені смакові цибулини – органи смаку. Під тілом язика слизова оболонка утворює складку, яка називається вуздечкою. За допомогою неї язик прикріплюється до дна ротової порожнини. Язик великої рогатої худоби товстий і шорсткий, на задній частині спинки має підвищення – подушку.
Слинні залози поділяються на дві групи: пристінні й застінні. Пристінні слинні залози знаходяться у товщі слизової оболонки губ, щік, язика і м’якого піднебіння. Застінні слинні залози розміщені за межами ротової порожнини, секрет їх – слина по провідних протоках виливається в ротову порожнину. До них належать парні привушні, під’язикові й підщелепні залози.
Привушна залоза розміщена біля основи вушної раковини, позаду нижньої щелепи. Вивідна протока її відкривається у защічний простір на рівні 3-4-го верхніх кутніх зубів
Підщелепна слинна залоза знаходиться нижче, медіально від привушної залози. Вивідна протока її відкривається на дні ротової порожнини під язиком в основі в під’язикової бородавки.
Під’язикова слинна залоза лежить під слизовою оболонкою дна ротової порожнини. Вона має багато коротких вивідних проток, які відкриваються у під’язикову бородавку та в слизовій оболонці дна ротової порожнини.
Мигдалики являють собою скупчення ретикулярної тканини у вигляді лімфатичних фолікулів, розміщених у слизовій оболонці справа і зліва від кореня язика, м’якого піднебіння і глотки. Вони виконують захисну функцію: запобігають проникненню в організм збудників хвороб.
Зуби – це тверді утвори, якими тварини захоплюють, утримують, перетирають і подрібнюють корм. За формою та розміщенням на щелепах зуби бувають різцеві, корінні та ікла. У коней, свиней і собак по 6 різців на нижніх щелепах і різцевих кістках. У жуйних тварин на нижніх щелепах 8 різців, а на різцевих кістках зубів немає. Ікла розміщуються по одному з кожного боку на верхній і нижній щелепах. У жуйних іклів немає. Кутні зуби у коней і жуйних розміщені в альвеолах на верхніх і нижніх щелепах по 6 з кожного боку, у свиней і собак – по 7. У 3-4 передніх кутніх зубах є молочні попередники – перемоляри. Задні кутні зуби – моляри молочних попередників не мають. Поверхня кутніх зубів широка, бугриста, призначені вони для подрібнення грубого корму.
Кожний зуб має такі частини: коронку, що вільно виступає в ротову порожнину над яснами; корінь – розміщений в альвеолах кісток черепа, шийку, що знаходиться між коронкою і коренем. Всередині зуба є порожнина, заповнена зубною пульпою, в якій містяться судини і нерви. Коронка зуба зовні вкрита твердою речовиною білого кольору – емаллю, а корінь – речовиною сірого кольору – цементом. Під емаллю і цементом розміщений шар основної речовини зуба – дентин.
Залежно від часу появи молочних зубів та їх заміни на постійні, а також по стиранню і зміні форм поверхні різцевих зубів можна визначити вік тварини.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1706 | Нарушение авторских прав
|