АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова, топографія і значення печінки

Прочитайте:
  1. C. Біологічне значення мітозу і мейозу.
  2. D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок
  3. D. Визначення рівня соматотропіну
  4. II. Дайте визначення поняттям.
  5. Абсцеси печінки
  6. Акушерські інструменти, їх призначення.
  7. Атестація робочих місць: значення та порядок проведення.
  8. АФО печінки та жовчевивідних шляхів.
  9. Біологічне значення нервової системи (systems nervosum)
  10. Біохімічні методи,їх значення.

Печінка – найбільша застінна залоза в організмі тварини, яка за будовою є паренхіматозним органом червоно-бурого кольору і виконує різні функції:

1. виробляє і виділяє жовч, яка по вивідній протоці надходить у 12-палу кишку і там емульгує жири;

2. бере участь в обміні речовин;

3. є місцем відкладання вуглеводів;

4. відіграє захисну роль – у печінці руйнуються різні отруйні речовини, що надходять із шлунка й кишок з кров’ю по воротній вені;

5. синтезує вітамін А, В12, інактивує гормони;

6. в ембріональний період виконує кровотворну функцію.

На печінці розрізняють дві поверхні: передню – опуклу, або діафрагмальну, що прилягає до діафрагми, й вісцеральну, що прилягає до шлунка, кишок, підшлункової залози, правої нирки,. На вісцеральній поверхні печінки, приблизно в її центрі, розміщені ворота печінки, тобто місце, де в орган входять ворітна вена, печінкова артерія, нерви, лімфатичні судини та жовчна протока. На цій поверхні печінки у всіх тварин, крім коня, розміщений жовчний міхур, в якому зберігається секрет печінки – жовч. Від жовчного міхура відходить міхурова протока, яка разом з печінковою жовчною протокою утворює загальну жовчну протоку. Ця протока впадає в 12-палу кишку. У коня є лише печінкова жовчна протока, яка з’єднана з протокою підшлункової залози.

На верхньому краї печінки знаходяться дві вирізки – для задньої порожнистої вени і для стравоходу. На нижньому гострому краї печінки видно 2 глибокі вирізки – праву й ліву, які поділяють печінку на 3 основні частки: праву, ліву й середню. Середня ділиться на квадратну і хвостату.

Поверхня печінки вкрита серозною оболонкою, під якою знаходиться сполучнотканинна капсула, від неї в середину органа відходять прошарки міжчасткової сполучної тканини. Вони поділяють паренхіму печінки на часточки. Кожна печінкова часточка складається з розміщених радіальними тяжами печінкових клітин, які виділяють жовч. Ці тяжі називають печінковими балками. У центрі печінкової часточки знаходиться центральна вена, в яку йде кров з ворітної вени й печінкової артерії. Ворітна вена збирає кров від кишок, шлунка, селезінки й підшлункової залози. В товщі печінки вона розгалужується на міжчасткові вени, а вони на внутрішньочасткові венозні капіляри. Печінкова артерія несе кров з аорти і також розгалужується паралельно ворітній вені і своїми капілярами впадає у внутрішньочасткові венозні капіляри, тут кров змішується, знезаражується і потім надходить у центральну вену. Ці вени в свою чергу впадають у печінкові вени, які входять в задню порожнисту вену.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 690 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)